Кавун вважається одним із символів Херсонської області. У мирні часи – солодка ягода посіла особливе місце у просуванні туризму в області. А під час війни – саме кавун став символом звільнення області від російських окупантів.
Кавуни на Херсонщині
До України кавун прийшов із Туреччини. І хоч за мірками історії кавуни на території сучасної Херсонщини вирощують не так і давно, для сучасників саме кавун став символом області. І не дарма, бо саме у Херсонській області вирощується близько 50% всіх кавунів в Україні.
Херсонський клімат та ґрунт роблять наші кавуни особливими. З Херсонщини кавуни везли на продаж чи не у всі міста України. Ба більше, навіть кавуни, вирощені в інших областях України, продавці часто називали «херсонськими»: бо це стало символом смаку та якості.
Саме через такий нечесний маркетинг, херсонські виробники кавунів вирішили зареєструвати херсонський кавун як географічне зазначення. Тобто, кавун мав стати не тільки символом, а і офіційним брендом, однак, цьому завадила війна.
А от позаминулого року херсонські кавуни навіть маркували спеціальними QR-кодами, аби покупці могли відрізнити їх і купити саме херсонський кавун.
Однак, через війну цього літа посмакувати херсонськими кавунами більшій частині українців не вдалося – в Україні херсонські кавуни продавалися лише на окупованій території. А крадені кавуни з Херсонщини вивозили до росії. Зокрема, у Краснодарі їх продавали по 25 рублів за кілограм.
Тим часом, у окупованому Херсоні кавуни коштували 2-5 гривень за кілограм. Натоміть, у інших містах України у пік сезону кавунів за кілограм солодкої ягоди потрібно було заплатити від 20 гривень.
Однак, херсонські кавуни цього року все ж дісталися Києва.
Так, динями та кавунами з деокупованих сіл Херсонської області пригощали президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн під час візиту до України.
Пам’ятник кавуну у Голій Пристані
Пам’ятний знак «Дари Херсонщини» у формі чотириметрового кавуна знаходиться поряд із селом Осокорівка на Високопіллі. За однією із версій, пам’ятник кавуну з’явився тут наприкінці 80-х років. На той час тут діяв колгосп «Україна», і близько 100 гектарів з 7,5 тисяч були відведені під вирощування кавунів.
Також є версія, що пам’ятний знак кавуну встановили на початку 2000-х років.
Фото: babel.ua
Саме цей кавун зустрічав туристів, які їхали відпочивати на Херсонщину, і пам’ятний знак став місцем, біля якого відпочивальники залюбки фотографувалися дорогою до моря. А ще, просто поряд із залізним кавуном продавали і соковиті херсонські кавуни.
І от, коли Збройні сили України звільнили цю територію, наші захисники не знехтували традицією робити фото із кавуном. Тож ще до офіційного повідомлення про деокупацію цих територій, херсонці вже впізнали місце, звідки нашим захисникам вдалося вигнати ворога.
Проте, пам’ятний знак кавуну поряд із Осокорівкою – не єдиний на Херсонщині. Інший, не менш відомий монумент, встановлений у Голій Пристані.
Найбільші кавуни Херсонщини
Кавуни на Херсонщині полюбляють не тільки їсти. Під час гастрономічного фестивалю «Український кавун – солодке диво» на Херсонщині зважували найбільші кавуни і реєстрували рекорди. Так, найбільший кавун-велетень було зареєстровано у 2012 році: він важив 95 кілограмів.
Ще однієї з розваг на фестивалі було різьблення по кавуну. Майстри створювали справжні шедеври з кавунів, а ще проводили майстер-класи з карвінгу.
Сам фестиваль започаткували у 2003 році. А вже у 2008 році в Голій Пристані встановили пам’ятник кавуну – з бетону відлили скибку та надрізаний кавун. Цей пам’ятник, як і вся частина лівобережжя Херсонщини поки перебувають у окупації.
Фото: wikimedia.org
Сподіваємося, що дуже скоро наші захисники зроблять фото і з цим кавуном – вже на звільненій Голопристанщині.
Кавуни – не тільки влітку
З початком сезону кавунів наші захисники ділилися в мережі фотографіями, як вони куштують кавуни з полів на Херсонщині. Однак, соковиті кавуни можна їсти не лише влітку. Є чимало рецептів консервації кавунів, однак, найцікавіший із них – виготовлення бекмесу.
Бекмес – це мед з кавуна, хоч насправді, за технологією виготовлення, ця страва більше схожа на варення. Але до кавуна, на відміну від інших ягід, під час приготування зовсім не додають цукор.
Суть приготування бекмесу – випарувати із кавуна всю вологу. Це кропітка робота на багато годин, адже в кавуні – 90% це рідина. Щоб випарувати всю вологу потрібно близько 12 годин помішувати кавун на вогні, не доводячи рідину до кипіння. В результаті, лишається солодка м’якоть. Її фасують по баночках, аби зберегти на тривалий час. Тож солодкий кавуном на Херсонщині смакують не лише влітку, а в будь-яку пору року.
Меми про кавуни: від баржі – до контрнаступу
Найвідоміший мем про кавун дотепер був про баржу з кавунами. Він з’явився, коли з Херсонщини почали транспортувати кавуни баржами у 2017 році. Тоді до процесу завантаження та транспортування кавунів було дуже багато уваги – в мережі відстежували маршрут пересування кавунів, в магазинах вишукували кавуни саме з баржі. А ще, саме кавуни з баржі у Києві мали коштувати дешевше.
З початком війни кавун став символом звільнення Херсонщини. Коли на півдні оголосили інформаційну тишу – саме кавун у різних варіаціях став символом початку контрнаступу ЗСУ на Херсонщині. Хтось із посадовців запостить емодзі з кавуном, хтось – фото. І користувачі мереж одразу розуміють: триває звільнення Херсонщини.
А от після масштабного контрнаступу ЗСУ на півночі Херсонщини, користувачі навіть наклали кавун на карту звільнених територій.
Тож навіть тим, хто не встиг посмакувати херсонським кавуном цього року, кавун у мережі теж доставляє чимале задоволення – солодке очікування звільнення Півдня України.
Давай дружити!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Ми тебе любимо!
