Через війну та окупацію тисячі херсонців покинули свій дім – роз’їхалися Україною та світом. Але всі ми не перестаємо бути херсонцями: ми так само любимо своє місто, сумуємо за рідними вулицями, за улюбленою кав’ярнею поряд з офісом чи за пекарнею біля дому.
І поки Херсон чекає на звільнення від окупантів – давайте згадаємо, яким наше місто було до війни. Ми зібрали трохи фото і спогадів про Херсон – про такі рідні нам місця. Як прочитаєте – теж долучайтеся: публікуйте на своїх сторінках у соцмережах фото улюблених місць Херсона, за якими ви найбільше сумуєте під хештегом #яповернусяуХерсон.
То що, згадаємо, яким було наше місто до війни?
Парк Слави
Перший місяць осені для Херсона завжди особливий. Спадає пекуча спека і починаються приготування до Дня міста – традиційно, у третю суботу вересня. Ми вже пригадували, яким це свято було раніше, і чому як завжди вже ніколи не буде.
Найяскравішою подією зазвичай був концерт на схилах Дніпра у Парку Слави.
Та це місце було особливим не лише у свято. Влітку і взимку тут завжди було чимало людей. Схили на Дніпрі з неймовірним краєвидом на лівий берег. Місце затишку та спокою. Тут завжди галасували діти – особливо влітку, стрибаючи у прохолодну воду з набережної. Тут завжди було чимало рибалок – з вудками та розкладними стільцями. А он по Дніпру іде прогулянковий катер – звідти лунає музика, хтось танцює, хтось милується виглядом на місто з Дніпра.
Парк «Херсонська Фортеця»
Пройшлися сходами нагору, трохи втомилися, чому їх так багато? Йдемо у парк «Херсонська фортеця», аби побачити Херсон, як на долоні – з колеса огляду. Стареньке колесо поскрипує, піднімаючи догори поодиноких відвідувачів. А там так гарно, що навіть вже не страшно.
А у парку гуляють люди. Хтось кидає монетку у колодязь, хтось зібрався на вали, як наче підкорив гору. Біля «Ювілейного» хлопці і дівчата з самокатами, роликами, велосипедами – вони вчаться робити якісь складні трюки. Питаються між собою, чи буде вже колись скейт-парк? Чи може його зроблять у лебединому озері?
А ми проходимо повз і вже не чуємо, що там їм відповіли. Ідемо до дуба.
Міський парк (Парк імені Шевченка)
На цих доріжках оживають дитячі спогади. Як гарно вчилися у школі, то можна було вмовити батьків піти на атракціони – ромашку чи центрифугу. Якщо погортати дитячі альбоми херсонців – чи не в кожного буде фото звідси. Де ж ті альбоми зараз?
Тут в теплу пору завжди гамірно – батути, машинки, продаються різні смаколики та яскраві дрібнички. Гуляють люди. А он і дуб – старезний та широкий. Цікаво, скільки людей потрібно, щоб його обійняти?
Суворова
А зовсім поряд вулиця Суворова. Вона рідна кожному херсонцю – тут грали живу музику та співали улюблені пісні. Тут могло бути зовсім порожньо – бо ж всі на «Фабриці» чи транспорт ввечері ходить не дуже. А на свята тут проводили фестивалі, ярмарки.
Це місце зустрічі для херсонців – тут призначали побачення закохані, сиділи допізна у пабах із давніми друзями, батьки приходили з дітьми на смачнюче морозиво. І чи не кожен згадував, як тут було, коли ще не забудували сходи «отими скляним одоробалом» і питалися, чи то знесуть його колись, чи ні?
Фрегат
А з Суворова рукою подати до Фрегату. Як сюди не піти?
Тут безліч яхт та катерів, дачники баркасами вирушають до своїх городів, прогулянкові катери у свята та вихідні відправляються один за одним. Тут гуляють сім’ї, дітлахи на самокатах, батьки із візочками, повільно йдуть закохані пари, тримаючись за руки. А як стемніє – все сяє і виблискує у хвилях Дніпра.
Тут теж інколи купаються місцеві – хоч і не можна? Та ми не будемо, поїдемо на пляж.
Гідропарк
У Гідропарку завжди багато людей. Тут знайдеш затишне місце для шашликів на травневі свята. Сюди точно, хоч раз, але приїдеш, аби сховатися від літньої спеки. І завжди дивуєшся тим, хто стрибає у воду з мосту. Знають, що так небезпечно, але ж хто тих підлітків зупине? І самі такими були.
Тут майже ручні качки – їх так підгодували місцеві, що, інколи здається, от-от і стрибнуть тобі на руку. А на другому березі – зоокуток. Наступного разу точно потрібно взяти щось смачненького для тварин і туди навідатися.
А ще у Гідропарку завжди повільно настає осінь – хтось ще пірнає, а пісок на пляжі вже вкривають пожовклі листя.
Ботанічний сад
І хоч осінь у Херсоні завжди яскрава – в Ботанічному саду вона особлива, аби тільки не пропустити парад хризантем. Вузенькі доріжки наче виринають з-поміж квітів та дерев, і ведуть до наступної галявини. Тут можна блукати пів дня – то ти посеред квітів, а трохи далі – уже наче і в лісі.
А на весні тут квітнуть тюльпани. І люди обережно, аби не зламати квіти, вмощуються поміж ними для гарного фото..
Коли приходиш туди вперше – дивуєшся, і чого це ми не були тут раніше? І обіцяєш собі, що обов’язково прийдеш іще, ще й з друзями. От тільки б не забути наступного разу взяти із собою каву та щось смачненьке – і тоді хоч цілий день гуляй та блукай цими стежками.
І виринаєш з тихого саду на шумне Миколаївське шосе – он саме автобус до аеропорту поїхав.
Аеропорт
Лети хоч у Туреччину чи Єгипет, а може і до Польщі, чи ще кудись. І як ми жили колись давно без аеропорту? Це ж так зручно: кілька годин – і ти вже в Києві наприклад. Не те що потягом всю ніч їхати. А ще можна до Європи на вихідні злітати – так, що встигнеш на роботу в понеділок.
Наш маленький аеропорт – він не так багато рейсів приймає, але ж от-от мають розпочати реконструкцію, і вже тоді до нас хоч боїнги літати зможуть.
Колись тут буде зовсім новий аеропорт. І він знов зустрічатиме тисячі людей – втомлених і з валізами. Але щасливих – тому що вони будуть повертатися додому.
І ми приїдемо додому. Пишіть про Херсон у соцмережах – публікуйте фото міста з хештегом #яповернусяуХерсон.
Давай дружити!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Ми тебе любимо!
