Херсон – єдиний обласний центр України, який окупували росіяни після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Поки херсонці чекають ЗСУ та намагаються вижити в окупації, в медіа періодично з’являється чимало фейкових наративів.
Зібрали найпоширеніші та розповідаємо, чому місто ніхто не здавав, херсонці – не зрадники, і «тихо» там не було з першого дня війни.
«Херсон здали без бою»
Як Херсон «здавали без бою», херсонці чули і бачили дуже добре в перші дні війни – цілодобові бої у передмісті, вибухи, обстріли, згорілі та розтрощені будинки. Розбита військова техніка. Поранені та загиблі.
Хто не наважився або не зміг виїхати – ховалися по підвалах, бомбосховищах, або за другою стіною вдома.
27 лютого 2022. Херсонці ховаються у підвалахФото: Instagram shakhova_vv
В перші дні війни в обласному центрі з’явилися і перші переселенці – люди, які проживали в області і у передмісті, зокрема, поряд із Антонівським мостом. А що говорити про населенні пункти, де тривають активній бойові дії вже пів року? Там знесені будинки цілими вулицями, немає електрики, газу, водопостачання. Подекуди буквально стерті цілі села — іще нещодавно успішні громади. Це зовсім поруч із Херсоном. Хто може, виїжджає звідти на підконтрольну територію, інші люди – змушені евакуйовуватися у Херсон, в окупацію. Так триває і до сьогодні.
«Треба було одразу їхати»
24 лютого херсонці не знали, скільки мають часу, щоб власним транспортом, під обстрілами, спробувати виїхати. Попри запеклі бої, під Херсоном росіяни були ще до обіду. Бої тривали, а вони потроху проривалися. За кілька днів росіяни змогли оточити місто, а вже 1 березня увійшли в Херсон – обстрілюючи житлові будинки.
Обстріл житлового будинку у Херсоні. 1 березня 2022 рокуФото: Кадр з відео
Хто не встиг або не зміг поїхати – вже за кілька днів опинилися в оточенні, а згодом і в окупації. І лише за кілька тижнів, наприкінці березня, почали з'являтися шляхи виїзду – вже через російські блокпости. Хтось ризикував їхати сам. Інші шукали «провідників», які за гроші супроводжували авто через ворожі блокпости. Були випадки, коли людям доводилося «купувати» собі дорогу – платити на російських блокпостах, аби їх пропустили.
Ті, хто виїжджав, бачили дорогою розстріляні автівки. Інколи людям доводилось лягати на землю, шукати якісь углиблення, і чекати, поки минуть обстріли. Такою була дорога від Херсона в бік Миколаєва через Станіслав та Олександрівку. А коли бої в тій частині області посилилися, цей виїзд росіяни «закрили».
Потім почали «відкриватися» інші шляхи – через Снігурівку до Миколаєва, через Давидів Брід – у напрямку Кривого Рогу. І вже у червні жодного шляху з області на підконтрольну територію не було – херсонцям потрібно було їхати вглиб окупації, щоб спробувати перетнути блокпости та дістатися Запоріжжя. Зараз шлях через Василівку Запорізької області є єдиною дорогою на підконтрольну Україні територію, але своєї черги на виїзд там потрібно чекати кілька діб, інколи і 5-6 днів. А якщо їхати не власною автівкою – перевізнику потрібно заплатити в середньому 6 тисяч гривень з людини. Але і знайти перевізника – теж завдання не з легких: охочим виїхати навіть за гроші доводиться чекати, поки з’явиться вільне місце. А на безкоштовний виїзд, який організували волонтери, черга у кілька місяців, і пріоритет там цілком логічно надається хворим людям, жінкам з дітьми, пенсіонерам тощо.
Черга на виїзд з окупованої території через Василівку. Кадр з відеоФото: @ywksKpyuwOJhODQ8
І жодного «зеленого коридору» за весь час окупації. А це означає: жодної гарантії безпеки, ретельні обшуки та перевірка на російських блокпостах, дорога через заміновані ділянки, бої можуть розпочатися будь якої миті. Дорогою на підконтрольну територію з Херсона та області чимало людей загинули під обстрілами, а деякі не витримали і померли від серцевих нападів, інфарктів тощо. Точної і повної статистики наразі немає: херсонці дізнаються про такі трагедії від знайомих. Ті, хто виїхав на підконтрольну територію, і досі бачать сліди або і залишки обгорілих автівок, які підірвались на мінах або були розстріляні.
«Їдьте хоч через Крим»
Коли українська влада врешті почала закликати херсонців евакуюватися – одним із запропонованих маршрутів була дорога через тимчасово окупований Крим.
Зокрема, такий маршрут виїзду озвучила віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.
Таку пропозицію чимало херсонців зустріли із негативом: по-перше, аби виїхати до Європи через Крим, і відповідно, через росію, потрібно мати від 400 доларів на людину. По-друге, проїзд через окупований Крим і територію росії – це не блокпости у полі, а обладнані стаціонарні пункти перевірки і допиту, на яких працює ФСБ РФ. До речі, вони можуть затримати людину від кількох днів, до кількох тижнів. І добре, якщо вдасться вирватися звідти живим. Невідомо, що не сподобається офіцеру ФСБ у черговому обличчі і що він буде робити: може просто допит, а може — і «підвал». Також на блокпостах в напрямку Криму та в Криму дуже ретельно за допомогою спеціального обладнання перевіряють гаджети.
Тому не кожен херсонець згоден так ризикувати, і не кожен за стільки місяців окупації має достатньо грошей, аби вивезти всю сім’ю.
В таких умовах людям доводиться їхати через окупований Крим та територію росіїФото: Фото читачки Кавун.City
«Не виїхали – зрадники»
Відсутність українського зв’язку в окупованому Херсоні – можливість для російської пропаганди заповнити цю інформаційну порожнечу своїми фейками. І тут одразу в росмедіа — і натовп охочих отримати російську гуманітарку, і черга за роспаспортом, і нові (старі) відкриті магазини з цінами у «дерев’яних», пенсії у рублях.
Один із захоплених окупантами супермаркетів у ХерсоніФото: https://hmarochos.kiev.ua/
А ті, хто не змогли виїхати, мають виживати без потрібних ліків, без грошей, без засобів гігієни. Вони – заручники у руках армії терористів. І завдяки цим людям Херсон лишається українським. Бо жовто-блакитні стрічки по місту самі себе не розвішують, а патріотичні написи на парканах самі себе не малюють.
І навіть з окупації наші люди допомагають Збройним Силам України – як от історія, якою поділився перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський: подружжя пенсіонері отримали російську пенсію і перерахували ці гроші на ЗСУ.
«Вас хоч не бомблять»
Донедавна таку фразу могли почути херсонці від будь-кого з інших міст України. На противагу тим, хто закликає виїздити з Херсона, дехто відверто не розумів, чому люди тікають із Херсона та області – «вас же там не бомблять». Те що, в області тривалий час не було повітряних тривог, не означає, що там тихо. Тривоги в області не було з 15 квітня, хоч щодня були бої, запуски та збиття ракет, прильоти по складам боєприпасів, по мостам, по позиціям ворога, у відповідь – провокації російських військових з обстрілами житлових будинків, щоб потім звинуватити в цьому ЗСУ. І от тільки 11 серпня вперше за майже 4 місяці почали оголошувати повітряну тривогу в області.
Фото: Скрін з alerts.in.ua
Та звуки вибухів для херсонців не найстрашніше – у місті відбувається безперервний терор: стук в двері, обшук, людина зникла. Місцеві чати та спільноти переповнені повідомленнями про зниклих людей – когось схопили на вулиці, до іншого прийшли додому. У пошуках зниклих рідним доводиться йти до окупаційної ВГА, а там від них вимагають отримати російський паспорт.
Також повідомляють про зниклих, які намагалися виїхати через Крим. Скільки таких людей наразі, невідомо.
«Друга Буча» чи «Другий Маріуполь»
Інколи в медіа можна побачити такі повідомлення, що у Херсоні відбуваються звірства як у Бучі, або ж місто буде зруйноване, як Маріуполь. Чому не можна порівнювати?
Жахи, які весь світ побачив після звільнення Київщини, часто порівнюють із тим, що відбувається у Херсоні. Але, Київщина була в окупації місяць. Херсон в окупації майже 6 місяців. Місто без зв’язку, люди не виходять від дому далі найближчого ринку чи магазину, українського зв’язку немає, російський зв'язок – нестабільний та небезпечний, багато людей виїхали. Як знати, чи жива людина, чи з нею просто немає зв’язку? Чи вона виїхала, чи змінила адресу? Чи може її забрали і десь катують?
А пожежі в передмісті, які окутують будинки смородом… Віримо, що там росіяни спалюють своїх. Але всієї правди, поки місто в окупації, ми знати не можемо. Тож порівняння «у Херсоні друга Буча» викликають страх, розпач, жах. І у тих людей, які живуть на окупованій території, і у тих, хто має там рідних.
А ще херсонців лякають «другим Маріуполем». Наче будуть такі ж руйнування, якщо українська армія піде визволяти місто. Нескладно здогадатися, звідки можуть бути такі тези – бійтеся протистояти окупанту, бо буде як в Бучі, не чекайте українську армію – бо буде як в Маріуполі.
А херсонці в окупації чекають на ЗСУ. Радіють кожному вибуху на позиціях ворога, захоплюються влучності і точності наших військових та щоночі засинають із думкою: а може, вже завтра наші будуть тут?
Давай дружити!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Ми тебе любимо!
