"Привітав із 93-річчям найстарішого Праведника народів світу із нині живуть в Україні, Олександра Слободяника. Разом із рідними він був змушений тікати з дому у Херсонській області в район Полтави", — саме так написав Надзвичайний і повноважний Посол Ізраїлю в Києві Михайло Бродський. Розповідаємо історію Олександра Слободяника.
Історію життя Олександра Слободяника розповів саме пан Бродський.
Як родина Олександра Слободяника рятувала євреїв під час Другої світової війни
Олексій Слободяник, його дружина Мотрена та їхній син Олександр (Сашко) жили у Бершаді, Вінницької області. Олексій був членом підпільної організації та працював у ресторані. Під час роботи він підслуховував розмови чиновників та передавав підпіллю важливу інформацію.
З 30 серпня 1941 року Бершадь опинилася під контролем румунської влади, яка незабаром організувала в місті табір для місцевих євреїв та євреїв, вигнаних з Бессарабії. Всю дорогу до Бершаді, сотні кілометрів, безсарабські євреї змушені були пройти пішки.
Якось у 1942-му році Слободяник перебував неподалік табору — там він і познайомився з Давидом Гершенгорном, єврейським хлопчиком, ровесником його сина. Давид пробрався через паркан табору, шукаючи їжі, і дуже злякався, коли побачив, що Олексій Слободяник його помітив. Олексій спробував заспокоїти Давида, але дитина, яка знала тільки румунську та ідиш, не розуміла його.
Знаками Олексій покликав хлопчика за собою. Він відвів Давида до лазні та перукарні. Потім купив йому нове вбрання і відвів до себе в ресторан. Там Давид вперше наївся за багато місяців.
Слободяник привів Давида до себе додому і сказав своєму синові Сашку, що привів йому братика, і тепер вони будуть жити разом. Олексій та Мотрена робили все можливе, щоб Гершенгорн відчував себе як удома; Сашко навчав його українській мові.
Незабаром Давид розповів Слободяникам, що він родом із села Собар, у Бессарабії, і що його дідусь, бабуся та молодший брат померли під час тяжкого шляху до Бершаді. Мама все ще була в таборі, і він дуже хотів допомогти їй. Давид і Сашко кілька разів пробиралися до табору та приносили їй їжу та український селянський одяг. Якось уночі вона втекла з табору. Місяць вона прожила у Слободяників, а потім вони перевезли її до своїх родичів, які мешкали у далекому селі. Там мати Давида пробула аж до визволення.
Олексій Слободяник продовжив брати участь у підпільній діяльності, а наприкінці 1943 року пішов у партизанський загін. Під час одного бою він був поранений і пізніше помер від отриманих ран. Незважаючи на цю тяжку втрату, Мотрена продовжила дбати про Давида Гершенгорна так, ніби він був її сином. У березні 1944 року ці території були звільнені, після чого Давид Гершенгорн, якому на той час виповнилося 12 років, і його мама повернулися до Молдови. Звідти протягом багатьох років вони підтримували стосунки з Мотреною та Сашком.
16 травня 1993 року Яд Вашем удостоїв Олексія та Мотрену Слободяник та їхнього сина Олександра Слободяника почесним званням «Праведник народів світу».
Олександр Слободяник, який бачив нацистів, змушений був тікати від рашистів
Чоловік довго не здогадувався, що в його країні знову війна: думав, то діти пускають салюти, йдеться у статті ТСН про нього.
Півтора місяця у підвалі, без світла та води, але залишити рідну Херсонщину, окуповану рашистами, вони довго не наважувалися. Тільки-но облаштували будинок, завели величезну плантацію полуниці, але після чергового обстрілу онук не витримав.
«Ми зібралися за 15 хвилин. Коли нас випустили і ми проїхали цей блокпост і в сусідньому селі нас зустріли і сказали "паляниця", я ридала на всю машину», - зі сльозами пригадує дочка Праведника Світу Людмила Скепка.
93-річний Олександр Олексійович у цій родині – найстарший, і ця війна для нього вже друга. Старенький недочуває, коли лунали вибухи - думав, то сусідські хлопчаки салютами бавляться. Аж поки на подвір’ї не розірвалася касетна бомба.
Історію про пана Олександра також оприлюднив ізраїльський журналіст та історик Шимон Бріман на своїй сторінці у Facebook.
Історик зазначив, що чоловік протягом місяця просидів із сім'єю в холодному підвалі без води, газу та електрики, тоді як вулицями їздили російські танки та стріляли на всі боки. У його мирному селі біля Дніпровського лиману зруйновано 40% будинків. Під обстрілами літнього чоловіка вивезли через лінію фронту на півдні Херсонської області з підконтрольної російським окупантам зони. Наразі Слободяник разом із сім'єю винаймає двокімнатну квартиру в одному з населених пунктів Полтавської області.
Також у публікації наголошується, що меморіальний комплекс "Яд ва-Шем" надав Олександру Слободянику звання Праведника народів світу за порятунок у роки Другої світової війни Давида та Дори Гершенгорен. Тепер чоловік переживає другу війну за своє життя. Олександр Слободяник зазначив:
Дивіться чуйне відео зустрічі Головного Рабина України та Олександра Слободяника
Давай дружити!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Ми тебе любимо!
