12 та 13 травня в терористичних соцмережах стали з'являтися повідомлення про низку «жахливих злочинів київського режиму», які було скоєно проти жителів Херсона. В один голос про це стали заявляти «смотрящій» за Херсонщиною від держдуми Московії Іґарь Кастюкєвіч та місцевий горлівчанин Кирило Стремоусов.

Серед таких злочинів вони назвали кілька «вкрай важливих», на яких ми й сконцентруємо зараз нашу увагу. Й підемо за хронологією.

День міста у Херсоні — коли відзначати та чому

12 травня на своєму каналі в Telegram Кастюкєвіч виклав допис, в якому розповів, що до нього буцімто звернулися місцеві жителі з наболілою проблемою — про відзначення у Херсоні Дня міста. Раніше це свято відбувалося щороку 18 червня, а от «злочинний київський режим укронацистів» переніс святкування на третю суботу вересня. І от цей допис виявився вкрай цікавим і таким, що задає тенденцію.

Фото: Терористичне джерело

Перш за все, чому окупанти заговорили про перенесення дати святкування? Найпростіше пояснення є і найімовірнішим — до вересня вони вже у місті не затримаються, вони це самі усвідомлюють. А от 18 червня — можливо Херсон ще буде під їх окупацією. А влаштувати містянам гучне святкування (а Сальдо це вміє, ми мали десятиліття для того, щоб в цьому переконатися) — що може бути краще в пропагандистських цілях?

Тож окупанти вирішили взятися за це питання серйозно. І для цього треба спочатку звинуватити українську владу в «неправомірних рішеннях», після чого змінити дату свята. От тільки тут починаються проблеми в колишнього міського голови Херсона, а сьогодні — зрадника та колаборанта Володимира Сальда.

Річ у тім, що змінили дату святкування саме за його головування в міській раді. Далі наведемо кілька документів і коротко їх пояснимо.

Рішення Херсонської міської ради про встановлення дати святкування Дня міста 18 червня. 1998 рікКавун. City
Рішення Херсонської міської ради про встановлення дати святкування Дня міста у третю неділю вересня. 2003 рікКавун. City

Дату відзначення Дня міста Херсона встановили 1998 року рішенням Херсонської міської ради. Тоді таке рішення було обґрунтовано «відродженням історичних традицій» та «активізацією роботи з патріотичного виховання мешканців міста». Рішення підписав тогочасний секретар ради Микола Ординський. По факту він же виконував обов'язки очільника міста, адже міська голова Людмила Коберник вже перебувала під слідством і свої повноваження виконувати не могла.

«Історичні традиції», на які посилалися в цьому рішенні депутати, була так звана дата заснування Херсона. 18 червня 1778 року Єкатєріна ІІ підписала указ про заснування міста, яке по факту існувало навіть з московитської подачі не перший рік. А якщо дивитися на історію незашореними очима, то навіть до приходу сюди московитів на території сучасного Херсона вже жили люди.

Але зараз довго на цьому не будемо спинятися. Відзначали День міста у Херсоні 18 червня протягом п'яти років. Допоки міським головою не став... Володимир Васильович Сальдо. Саме той, кого нині окупанти «призначили» керувати Херсонською областю.

2003 року саме рішенням міської ради за підписом Сальда було утверджено нову дату свята — третя субота вересня. Тут обґрунтування таке: «з метою сприяння подальшому відродженню історичних традицій та враховуючи побажання мешканців міста». Про якісь рішення з Києва точно не йдеться.

Святкування Дня міста у Херсоні 2005 року. Лоліта Мілявська та Володимир СальдоСвяткування Дня міста у Херсоні 2005 року. Лоліта Мілявська та Володимир СальдоФото: marusnews.com

Пояснимо: в місті було проведено обговорення, в ході якого самі херсонці в більшості своїй заявили, що не хочуть відраховувати існування міста від указу Єкатєріни, адже наша історія набагато глибша. Питання з дослідженням історії міста відклали «на потім» (досі не розібралися), а от дату свята змінили. І ставив на голосування та підписував цей документ саме сьогоднішній колаборант Сальдо.

А тепер повертаємося до заяви Іґаря Кастюкєвіча. Там він чітко говорить, що просить колаборанта Сальда «організувати громадське обговорення» з приводу «повернення херсонцям істинного Дня народження міста».

Інформуємо: Сальдо його провів (ну не він, але за його правління в місті) й херсонці вже висловилися з цього приводу. Саме тому дату й було змінено. А депутату-мародеру Кастюкєвічу варто «вчити матчасть», як кажуть у них на Московії, адже він звертається до того, хто й ставив свій підпис під «злочинним» документом. Отакі кадри підбирають окупанти на Херсонщині — хто перший зголосився, того і призначають.

Хто зруйнував ХБК та як Стремоусов відродить комбінат?

13 травня на своєму каналі в Telegram кинув камінь у Володимира Сальда й інший херсонський колаборант Кирило Стремоусов. Нагадаємо, ця людина також є приїжджим, він уродженець Горлівки. Тож в херсонських реаліях теж не дуже добре знається.

Фото: Терористичне джерело

Так от, Стремоусов звинуватив «злочинний київський режим» у тому, що було зруйновано Херсонський бавовняний комбінат. От тільки не говорить він про те, чому ж цей комбінат став занепадати та хто «вивозив обладнання, вибивав стіни, перекриття на арматуру й подальший її продаж» (цитата з заяви Стремоусова). Нагадаємо Кирилові, що це робив його патрон Сальдо Володимир Васильович, нині — «голова військово-цивільної адміністрації» Херсонської області.

Почнемо з історії. Заклали будівництво комбінату в Херсоні ще далекого 1952-го року. Перші потужності запустили в експлуатацію 1954-го, а 1961-го року запрацювала перша лінія комбінату.

Працювати на комбінат набирали не місцеве населення, а завезене — з «міста наречених» Іваново однойменної області Московії. А сировиною для продукції ХБК була бавовна, вирощена тут же, в Херсонській області. Комбінат розвивався, розростався, до Херсона приїжджало все більше спеціалістів, росло й місто.

Фото: citykherson.com

Все було б добре, але радянська влада не шукала простих шляхів. Якогось дня було вирішено, що використовувати бавовну, вирощену на Херсонщині, не доцільно. Її стали завозити з інших республік СРСР. В області ж вирощування бавовни намагалися звести до нуля, хоча наша область славилася бавовняним виробництвом здавна. Так само було призупинено вирощування бавовни-сирця й у сусідніх областях.

Завозили ж бавовну тепер із азійських республік — Узбекистану, Таджикистану, Казахстану. Але такий підхід призвів до того, що з настанням Незалежності України ХБК занепав — банально в країні не було сировини. Про це вам пропагандисти не розкажуть.

Звісно, що здійснено такий підхід до виробництва радянською владою не просто так — саме заради того, аби убезпечити криваву імперію від розпаду, різні республіки робили взаємозалежними між собою. І якщо в закритому неринковому СРСР витрати на доставку сировини з Азії до Херсона було нормальною справою, то в справжніх ринкових відносинах така бавовна ставала дорожчою за золото. Доцільність її купівлі була необґрунтованою, а вирощувати власну вже не було можливості — Херсонщину позбавили її історичного промислу.

Попри це комбінат продовжував працювати, намагався перепрофілюватися. Втім потужності спадали, люди звільнялися, техніка застарівала. Як не намагалася українська влада врятувати комбінат, все ж 2005 року їй довелося продати збиткове підприємство у приватні руки. На той час головою Херсона був Володимир Сальдо. Одразу ж з комбінату вивезли частину обладнання, було проведено масштабне скорочення кадрів.

Повне знищення ХБК припало на 2011 рік. Про це говорило все місто — комбінат перейшов у руки осіб, наближених до тогочасного президента України (нині позбавлений цього звання) Віктора Януковича. Це стало трагедією для Херсона, але міський голова Володимир Сальдо не втручався у ситуацію — він був зайнятий підготовкою до виборів у Верховну раду.

ХБК, 2017 рікХБК, 2017 рікФото: Терористичне джерело

Комбінат в найкоротші терміни було повністю розібрано на металобрухт, знищено усі стіни та перекриття, частину комбінату зачистили під будівництво торгово-розважального центру (нині спалена окупантами «Фабрика», яку відкрили вже 2012 року).

Тож тепер вертаємося до сьогодення. Звісно, Кирило Стремоусов, який не так вже й давно приїхав до нашого міста, всієї історії не знає. Але він міг би перед своїми гучними заявами спочатку порадитися зі своїм «патроном». А так ми маємо таку картину: що депутат держдуми Московії, що його посіпака у Херсоні в один голос заявляють про «злочини київського режиму», які насправді здійснював їх поплічник Володимир Сальдо.

Як же Стремоусов збирається на руїнах Херсонського бавовняного комбінату та ТРЦ «Фабрика» відбудовувати знищений його патроном комбінат? Це риторичне питання. На нього відповіді й сам Стремоусов не знає...

ТРЦ «Фабрика» до приходу в Херсон «русского міру», 2020 рікkhersonline.net
ТРЦ «Фабрика» після приходу в Херсон «русского міру», 2022 рік24tv.ua

Висновок

Таким чином можна зробити єдиновірний висновок із ситуації: окупанти та колаборанти абсолютно не розбираються на реаліях життя нашого міста, «плавають» в його історії й намагаються робити бодай якісь кроки чи заяви, аби зробити видимість своєї діяльності на тимчасово окупованій території. Вони погано комунікують між собою, не узгоджують своїх божевільних ідей, а тому підставляють одне одного на кожному кроці. Чим ще раз підтверджують абсолютну свою некомпетентність.

Але для Володимира Сальда, який пішов на відкриту співпрацю з окупантами, доволі голосно зазвучали дзвіночки (вже не перші) щодо того, що чи не перший колаборант, якого «куратори» і зіллють одразу ж. Адже саме він винен у всіх тих «злочинах» проти херсонців, у яких зараз обвинувачують умовний «київський режим».

А як вміють московити карати тих, хто допомагав їм окупувати свої землі, Сальдо може попитати в кримських колаборантів, які масово опиняються в російських тюрмах. От навіть в ексдепутата Верховної ради Криму Анатолія Авідзби.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися