Низка московитських ЗМІ повідомила про смерть кремлівського блазня, багаторічного прислужника путіна та лідера кишенькової московитської партії ЛДПР владіміра жириновського. Втім дуже швидко цю інформацію пропагандисти стали спростовувати.
Тож наразі невідомо, що насправді відбувається зі старим маразматиком — потрапив він на зведений концерт кобзона, задорнова та хору алєксандрова, чи ще тільки купує квитки туди.
Ми віримо в краще, а отже будемо казати, що владімір вольфовіч БУВ. І хочемо цей матеріал присвятити його ганебному життю і згадати, що за наволоч це була.
До лікарні з діагнозом COVID (так-так, була колись така хвороба) путінська підстилка потрапив незадовго до московитського вторгнення в Україну — 9 лютого. Дивина, адже старий маразматик вісім разів вакцинувався від недуги. Таким чином дід підтвердив «ефективність» московитських вакцин «Спутнік V», «Спутнік Лайт» та «КовіВак», якими він вакцинувався вісім разів.
Остання заява жириновського
Саме ця мавпа анонсувала напад путінських загарбників на Україну 22 лютого о 4-й годині ранку. Звісно, просто так на пропагандистських каналах він цього зробити не міг — йому дали завдання зробити таку заяву. Все одно, ніхто не повірить старому блазню, але сумніви можна посіяти. Таку заяву жириновський зробив 27 січня 2021 року з трибуни нелегітимної держдуми рф.
Робимо висновок, що вже тоді на московії планували і розробляли план вторгнення. Втім через домовленості між владою московії та Китаю, можливо — через власні прорахунки в підготовці, наступ на Україну московити відклали на кілька днів. А от час (4 ранку) лишився незмінним — близько 4:30 перші ракети рашистів впали на українську землю.
Сам жирік, як ласкаво називають цього блазня на московії, цього вже не побачив. Навіть здавши негативний тест на коронавірус, він продовжував перебувати в лікарні з ускладненнями. Підірваний багаторічним зловживанням тютюном та алкоголем (а може, й ще чимось менш легальним) організм путінської маріонетки невпинно вимагав квитків на концерт кобзона.
І от сьогодні, 25 березня, з'явилось повідомлення про те, що останню добу псевдополітик перебував у комі, а зранку о 10:45 (за московським часом) віддав дияволу душу. Цю новину підхопили усі московитські помийки, які називають себе ЗМІ. Після цього радісну звістку почали публікувати й українські медіа.
Втім доволі швидко на московії почали спростовувати інформацію про ймовірну смерть клоуна. Зокрема, голова держдуми рф вячеслав володін заявив, що стан жиріновського важкий, лікарі «борються за його здоров'я», але владімір вольфовіч ще не разом із кобзоном. Це повідомлення розчарувало багатьох.
Втім ми не засмучуємося — жиріку все одно не довго лишилося. Навіть якщо він й досі живий.
До слова, про смерть клоуна першим повідомив московитський сенатор (західне, до речі, слово, а як же імпортозаміщення?) алєксандр пронюшкін. А вже за годинку партія ЛДПР, яку очолює живий труп, почала вимагати кримінального покарання за розповсюдження інформації про смерть жиріновського. Тож першим, кого б мали покарати, — це саме пронюшкін, який першим і повідомив про смерть політика-блазня.
Юрист, політик, гомосексуал? Хто такий владімір жиріновський?
владімір вольфовіч жиріновський народився 25 квітня 1946 року в Казахстані, у місті Алмати. Справжнє прізвище клоун вирішив приховати — «русскій чєлавєк» не може носити прізвище ейдельштейн. Дивно, що по-батькові він вирішив залишити.
Зростав владімір вольфовіч байстрюком. Батько доволі швидко покинув родину, повернувшися до рідного Костопеля у Рівненській області. Згодом Вольф Ісакович емігрував до Ізраїлю. З родиною в Алмати ніколи більше не контактував.
владімір вирішив змінити своє прізвище одразу після закінчення школи 1964 року, рандомно взявши прізвище одного з сексуальних партнерів своєї матері. Відтоді й почалося його сходження на політичний Олімп московії.
Спочатку владімір жиріновський закінчив Існтитут східних мов, потім пішов до радянської армії. Дослужився до полковника, працюючи при «Комітеті захисту миру». Як бачимо, ще в радянські часи слова та дії цього блазня розходилися між собою.
1977 року владімір вольфовіч здобув фах юриста в Московському університеті. В політику ж поліз 1988 року. Вже 1989 року відбуваються перші збориська майбутньої партії ЛДПР, яку цей покидьок очолює в 1990 році.
Спочатку це утворення носило назву «Ліберально-демократична партія совєтського союза». З розвалом ссср партію перереєстрували на «Ліберально-демократичну партію россії». Очільником партії жиріновський лишався й донині.
До державної думи рф партія вперше потрапила 1993 року. Відтоді жодні вибори на московії не обходилися без клоуна жиріновського, він потрапляв до держдуми на кожних наступних «демократичних виборах». Поведінка жиріка ніколи не змінювалася — він завжди робив гучні заяви, які часто не збігалися з реаліями, купував виборців, намагався здобути якомога більше етерного часу й заполонити його своїми мареннями, які дуже вже подобалися московитським бабусям.
Вперше дуже гучно про жиріка заговорили 1995 року. Тоді в етері програми «Один на один» він виплеснув воду просто в обличчя губернатора Нижньогородської області (а згодом доволі відомого опозиційного політика на московщині, підло вбитого кадирівцями на замовлення путіна) Бориса Нємцова. Того ж року в ході одного з пленарних засідань держдуми жиріновський «героїчно» побив кількох депутаток.
Насилля та нелюбов до жінок супроводжувала клоуна протягом всієї його кар'єри — то він викраде журналістку, то нецензурно висловиться на адресу представниць протилежної статі, то його зловлять під час розваг із молодими хлопчиками.
З останнім фактом, до слова, пов'язане перше вірусне відео в московитському сегменті інтернету — так зване «звернення жиріновського до Джорджа Буша». На відео п'яний та напівголий блазень перебуває у лазні в оточенні все тих же молодих оголених хлопців і нецензурно висловлюється про американських політиків. Він звертається до тогочасного президента США Джорджа Буша-молодшого з закликом припинити війну в Іраку й «разом вдарити по Тбілісі».
Поки одна частина суспільства обговорювала саме войовниче та обурливе послання жиріка, інша зачепилася за можливу гомосексуальність блазня. «Дрів» у ці обговорення підкидав той факт, що офіційно блазень був розлучений і до сьогодні він неодружений.
Зі своєю єдиною офіційною дружиною Галиною Лєбєдєвою владімір вольфовіч одружився 1971 року, вже 1978 року вони розлучилися. В цьому шлюбі народився єдиний офіційний син клоуна Іґарь Лєбєдєв (1972 рік народження). Окрім нього у владіміра вольфовіча є дві позашлюбні дитини: Анастасія Пєтрова (1983 року народження) та Олєґ Ейдельштейн (1986 року народження).
Як складалися стосунки жиріка з жінками важко зрозуміти — попри наявність і офіційного шлюбу протягом семи років, і позашлюбних дітей, все ж флер гомосексуальності міцно тягнеться за недополітиком і до сьогодні. Хоча мати будь-які сексуальні стосунки у віці 75 років це падло навряд чи могло.
Ставлення клоуна жиріновського до України
Ще до першого вторгнення московії в Україну 2014 року владімір вольфовіч неодноразово висловлювався в негативному ключі про нашу державу. Він неодноразово заявляв про те, що «українці та московити — це один народ», що ми тісно пов'язані як культурно, так й історично тощо. Цей путінський блазень усіляко підігрівав та розповсюджував московитську пропаганду щодо України.
Не оминав він своєю увагою і власного українського коріння, чим намагався підтвердити тезу про «одін народ». Заявляв і про «приналежність Криму московії» тощо. За такі тези недополітика навіть оголосили персоною нон грата в Україні. До того він був частим гостем в етері програми «Свобода слова» Савіка Шустера, який називав його своїм особистим другом.
Коли ж москалі вдерлися на Донбас, жиріновський вже на весь голос кричав заготовлені фрази про «народ Донбасу», який ніколи не стане на коліна, про необхідність приєднання терористичних утворень «ДНР» та «ЛНР» до московії, про «геноцид русского народу» на Донбасі тощо. Він став одним з головних політичних глашатаїв московитської агресивної політики в Україні.
За всі свої висловлювання владімір вольфовіч навіть отримав в Україні повноцінну окрему кримінальнальну справу. В жовтні 2018 року Генеральна прокуратура направила до Шевченківського районного суду Києва обвинувальний акт щодо жиріка за частиною 3 статті 27 та частиною 3 статті 258-5 Кримінального кодексу України. Московитського клоуна обвинувачували в організації фінансування тероризму, що призвело до тяжких наслідків.
Відзначався жирік і розшматуванням українського прапора в держдумі рф, і заявами про необхідність повномасштабного московитського вторгнення в Україну, і заявами на кшталт «за добу дійдемо до Києва» (цю тезу останнім часом перед початком війни часто використовували пропагандисти московії). Втім побачити на власні очі, як солдати «необ'ятної» отримують на горіхи в Україні жиріку не було суджено — за кілька тижнів до цього він зліг. І, можливо, здох. Можливо, навіть раніше, ніж ми думаємо.
Версії щодо долі жиріка
Інформація про ймовірну смерть опального московита з'являлася в інформаційному просторі вже кілька разів. Кожного разу її спростовували, але не надавали жодних свідчень того, що жирік таки живий.
Жодних фото- чи відеодоказів того, що ця падлюка не здохла, опубліковано не було. Нам не вдалося знайти жодної світлини з жиріновським у лікарні, в якому б стані він не перебував. Жодного, окрім датованого 22 березня цього року без зазначення джерела. На цьому фото доволі важко зрозуміти, чи справді на ньому зображено кремлівського блазня.
Те, що в медіа нема жодного справжнього підтвердження щодо того, що клоун жирік ще живий, наштовхує багатьох на конспірологічні теорії. Зокрема, і про усунення старого маразматика напередодні вторгнення в Україну, аби він «не ляпнув» чогось зайвого, і про те, що диявол все ж вирішив нарешті сам заткнути його пельку.
Причини, з яких офіційно не хочуть визнати смерть владіміра вольфовіча, теж різні. Тут і сакралізація цього персонажа і возвеличення його як ледь не прапора всієї «спецоперації на Україні». Також називають версію, що повідомлення про смерть жиріка може деморалізувати московитське суспільство. А можливо, наразі намагаються приховати сліди вбиства блазня.
Ми ж не будемо вдаватися в конспірологію й просто побажаємо владіміру вольфовічу жириновському найкращих місць на зведеному концерті іосіфа кобзона, ансамблю пєсні і пляски імєні алєксандрова та «видатного» коміка-історика міхаіла задорнова у найближчий час. Можна прихопити з собою ще когось з улюблених «артистів» на кшталт чічєріної, гурту «любе» чи тіматі.
Походження світлин у цьому матеріалі ми, звісно ж, вказувати не будемо — всі вони взяті з терористичних джерел недокраїни московії.
Свіжі херсонські новини:
Підтримати Кавун. City Спорт Херсонщини
Ми у Telegram Ми у Facebook Ми в Instagram
