У ніч проти 31 жовтня Україна перейде з літнього часу на зимовий. О 4-й ранку необхідно перевести стрілки механічних годинників одну годину назад. Як це впливає на людей, зокрема на психологічний стан, цікавимось у херсонської психологині, директорки громадської організації «Центр сімейної реабілітації дітей-інвалідів та дітей з інвалідизуючими захворюваннями «Софія».
Переведення годинника в Україні регламентується постановою Кабміну від 13 травня 1996 року №509 «Про порядок обчислення часу на території України». Щороку стрілки годинників в останню неділю жовтня переводять на одну годину назад, в останню неділю березня — вперед.
«Літній» та «зимовий» час ввели у Великій Британії в 1908 році для економії та раціональнішого розподілу електроенергії протягом доби. У СРСР почали переводити стрілки годинників з 1981 року. Чи не щороку Верховна рада повертається до питання встановлення єдиного часу, але щороку порозуміння щодо цього не знаходять. У березні 2021 року так само Верховна рада відправила на доопрацювання до Комітету законопроект №4201 «Про обчислення часу в Україні», який пропонує скасувати сезонний переведення годинників. У документі пропонується, щоб в Україні залишився зимовий час. Скоріш за все, повернуться до обговорення переведення годинників і цього року. Принаймні про це вже говорив новий речник Верховної ради Руслан Стефанчук заявив.
Ми говорили про переведення годинників та вплив на організм зокрема дітей від цього із херсонською психологинею Ольгою Цілинко.
Ольга Цілинко
— Олю, як ти особисто ставишся до переводу годинників?
Основним аргументом на користь переходу є економічний чинник. Мені складно його оцінювати глобально, але як людина, я не бачу економії. Для мами перехід саме на зимовий час за собою тягне дуже багато незручностей. Діти в садочку до 17 години, а взимку темно вже о 16-й. З жахом пригадую, як везла двох дітей вночі громадським транспортом нашим темним містом. Через раннє настання темряви збільшується тривога про дітей, які відвідують позашкільні заклади, — логічно, що батьки позбавляють дітей, через свої страхи, можливостей всебічно розвиватися.
— Ти — психологиня, працюєш із дітьми з інвалідністю, а отже, знаєш, як впливає переведення стрілок на організм. Як саме це відбувається? Які загрози є для організму?
Якщо ми будемо говорити про вплив цих переходів на здоров’я, то тут ніхто не зможе сперечатися з тим, що сезонний часовий стрибок призводить до зміни біологічних ритмів людини, що негативним чином відображається на загальному стані самопочуття — як фізіологічному, так і психологічному.
Після переведення годинникових стрілок навіть у відносно здорових людей погіршується самопочуття, знижується працездатність, спостерігається значне загострення хронічних хвороб. Уявіть, що переживають люди в лікарнях, або ті, хто живе за суворим розкладом прийому ліків, люди з інвалідністю зокрема. Я пригадую, як в лікарні переживала осінній перехід часу. Дитині треба носити молочко рівно кожні три години. Під цей розклад були розписані огляди лікарів, консультації тощо… І цю годину треба було переносити протягом двох тижнів до переводу часу, аби мінімально зашкодити малесенькій дитині. Подібне відбувається у кожного, хто вимушений змінювати свої розклади щопівроку.
— Твоя особиста думка: який час правильний — літній чи зимовий?
Щодо того, який час правильний: літній чи зимовий, я дотримуюся тієї позиції, що ми, люди загалом, як і всі біологічні організми, живемо симетрично відносно світлового дня. Нічні встають, коли сонце заходить, і лягають спати, коли сонце сідає. Денні — навпаки. Людина у свої давні часи напевно жила за таким графіком. Зараз людина — єдиний у світі організм, який живе асиметрично: 5 годин до середини дня та 11 годин після, якщо зимовий час. Але літній час робить цей графік трошки симетричнішим. Тобто навіть для організму кориснішим буде саме літній час протягом всього року.
І саме таку думку відстоюють саме південні країни Європи. Північним регіонам зручніше жити за зимовим розкладом — і тут Україні треба дуже зважено підходити до ухвалення свого рішення.
Є статистика, яка ділить в цьому питанні Світ на три табори: приблизно третина країн не переводила годинники ніколи, третина залишилася після відмови від переводу на літньому часі і третина, як ми, ще грається з годинниками.
І на останок приведу аргумент економіста, тому що саме з них починалася «кадриль» з переводом стрілок годинників. Борис Кушнірук: «При переведенні годинників певна економія навіть зараз є. Просто внаслідок зміни структури економіки у нас немає зараз виробництв у тому обсязі, які були раніше, коли, наприклад у 1980-х роках, коли люди виходили на роботу о 7-й ранку. Це призводило до того, що кількість електроенергії, яка використовувалася у ранні та вечірні часи, була суттєвою з точки зору споживання. Зараз електроенергія використовується у побуті значно більше — і цей фактор, який був пов'язаний з тим, що споживання у вечірній та вранішній час було дуже суттєвим, зараз значною мірою нівелювався. Крім того, змінилася структура праці, і люди почали виходити на роботу, коли посвітлішало, і вже потреби у ввімкненні електроенергії немає».
Давай дружити!
Підпишись на наш Telegram-канал (там оперативні херсонські новини та інсайди), наш Фейсбук та на наш Instagram (фото, колажі, короткі цікаві тексти).
Ми тебе любимо!
