Приїхати з Херсона до Львова влітку, щоб не лише попрацювати, а й насолодитись Містом Лева — це саме та краплина свіжого медійного повітря, якої так не вистачало після майже «мертвого» коронавірусного 2020-го року. Цей матеріал буде цікавий не лише медійникам, а й нашим читачам — сподіваюсь, що особливо цікаво буде херсонцям та львів'янам.
Львівський медіафорум (ЛМФ, Lviv Media Forum) — це не просто великий «з'їзд» медійників з усієї України та гостей з різних країн: це «екосистема людей, організацій та проектів, яка розробляє комплексні рішення для медіа та популяризує найкращі світові медіапрактики в Україні». Саме так позиціонують себе організатори форуму — і це чиста правда.
Це один зі слоганів ЛМФ, який, на наш скромний редакційний погляд, цілком відповідає дійсності. Форум відбувається щороку, однак, пандемія коронавірусу 2020-го змусила чекати цьогорічного заходу цілих два роки.
Цьогорічна фокусна тема медіафоруму — «Real journalism matters [still]». У програмі — 8 тематичних потоків, виступи понад 100 топових іноземних та українських журналістів, медіаекспертів та діджитал-фахівців.
У цьому матеріалі я розповім трошки про форум, але більше про Львів, а в наступних публікаціях ви познайомитесь як із особливостями білоруської журналістики, так і з захистом прав медійників, з оповіддю Станіслава Асєєва, який був у полоні, та іншими цікавинками. Отже, поїхали.
Реальна журналістика дійсно має значення
Сьогоднішня журналістика доволі різнобічна, різнобарвна і сильно відрізняється навіть від журналістики 10-річної і вже точно 20-річної давнини. Із активізацією соцмереж та появою нових чи не щороку медіапростір не стоїть на місці, динамічно змінюється і набирає дедалі більшої сили. В той же час, старі проблеми лишились — до них просто додались нові. Про що йдеться? Наприклад, про безпеку журналістів, про «джинсу» в матеріалах («джинса» — це прихована реклама чи антиреклама, подана у вигляді новин, авторських текстів, аналітики й телевізійних програм тощо), до яких додаються приміром тонкі грані між журналістами і блогерами, неможливістю довести статус журналіста, перешкоджання діяльності журналіста представниками органів влади тощо.
Відтак набирають більшого значення і сили журналістські спільноти, спільне просування питань захисту інтересів, навчання та обмін досвідом, об'єднання заради захисту — фізичного, юридичного та психологічного. Саме для цього власне і проводиться більшість заходів, які об'єднують медійників з різних регіонів і країн. І саме таким є Львівський медіафорум. Цього року він об'єднав журналістів та редакторів з усіх куточків України, а також гостей з різних країн, зокрема з Білорусі, де наразі ситуація зі свободою слова особливо важка. Не напружена — саме важка. Тим не менш, усю інформацію, яка стосується гострих тем, наші читачі, слухачі, глядачі та підписники дізнаються саме від нас — журналістів. Ми подаємо її регулярно, збалансовано і максимально повно, тому реальна журналістика має значення — навіть зараз, коли цифрові технології розвиваються доволі швидко.
А тепер — про Львів.
Місто з чистими вулицями і чистим взуттям
Це далеко не перше, що здивувало у Львові, але за фактом подорожі це стало чи не найбільш яскравим враженням: вулиці міста настільки чисті, що за три дні не довелось жодного разу чистити взуття. І це враховуючи дощик, який лагідно оповив місто більше, ніж на день. Чистота в місті дійсно кидається в очі. До речі, погода у Львові радувала лагідністю. Дощик хоч і моросив, але ненав'язливо і не надто сильно.
!FESTREPUBLIC — одна з локацій форуму
До речі, приємно здивували у Львові іще принаймні дві особливості:
- щоранку підприємці миють територію біля свого закладу — так, простим шлангом із чистою водою;
- ми не побачили жодної калюж: вочевидь це не лише через ландшафти міста (схили і зручні стоки), а ще й через рівні та якісні дороги та стоки, до яких швидко йде дощова вода.
Смачна кава і львівські настоянки — це не фейк, це чиста правда
Традиційно Львів — це кава і тутешні настоянки. Не робитиму жодної реклами, а просто зазначу заклади, які так само традиційно люблю і без яких подорож до Львова для мене неповноцінна.
Кава у Львові мені особливо смакує у кав'ярні «Вірменка». Це дійсно культова кав'ярня, яка працює у Львові з 1979 року, а у 2016-му її реставрували. Цікаво, що три роки поспіль — у 2016, 2017, 2018 роках — «Вірменку» обирали «Найкращою кав'ярнею Львова» в рамках «Lviv Coffee Festival». Тут залишились автентичні кладка, перекриття, фрагмент кам’яного порталу ХVI-XVII ст. та інше. З’явились старі фотографії, на яких можна знайти Кузю з Братів Гадюкіних, Кузьму Скрябіна та інших завсідників старої «Вірменки», книжкові полиці. А ще тут просто смачна кава і до кави, як полюбляють іноді казати у Львові. Лимонний тарт і кава на піску — те, що треба зранку у Львові.
Є у «Вірменці» ще і настоянки, але цього разу подорож була робочою, тому обійшлось без настоянок. Але вони дійсно чудові. Якщо не визначились, що саме скуштувати, можна замовити сет із кількох видів настоянки — у маленьких чарочках.
Іще одна традиція перебування у Львові — це придбати книжку польською на «блошиному» книжковому ринку — серед містян його знають, як «Ринок біля Федорова», адже він знаходиться довкола пам'ятника першодрукареві. Букіністи та любителі старовинних видань тут наче вдома. Затребуваний ринок і серед студентів та науковців, адже тут зовсім недорого можна придбати необхідні підручники чи книжки сучасних авторів. Окрім рідкісних книжок, тут є також і інші артефакти: картини, платівки рок-гуртів, антикваріат.
В моїй традиції — купувати тут польську літературу, адже в Херсоні її вкрай мало, замовляти онлайн не завжди по кишені, а от у Львові літератури польською багато, тож вчити мову куди легше. Тутешні продавці чудово орієнтуються також в онлайн-продажах: коли вони дізнались, що я гостя міста, то залишили свої контакти — ми списуємось, тож я можу замовити у них пересилання книжок, які мені подобаються. Львів — це ще й людяність та сервіс.
Площа перед книжковим ринком
Львів — це інфраструктура з любов'ю
Я чую періодично від львів'ян скарги на певні недоліки інфраструктури — і це круто, попри те, що після Херсона інфраструктура тут видається набагато кращою. Це означає, що люди небайдужі і прагнуть до кращого, а це дійсно мотивує робити місто кращим.
Від вокзалу до готелю можна пройтись усього за 40 хвилин, а речей небагато, тож можна пройтись пішки. Що я і зробила. Перше, що кинулось в око, — це велосипедні доріжки. Так, вони не всюди, але вони є і виконані за правилами. З любов'ю. Окрім того, комфортні переходи, зокрема для людей з інвалідністю.
Тролейбусів на кшталт старих херсонських «Шкод» у Львові майже — тут громадський транспорт значно оновлений. Це стосується і автобусів, і тролейбусів. Але подекуди ще лишився «антикваріат», зокрема трамвайний, проте мало. А ще — валідатори, що значно спрощує облік та мінімізує корупційну складову у вигляді готівки водіям. Та і менталітет тут особливий — львів'яни люблять своє місто.
Пам'ятки з любов'ю до всіх
Львівські пам'ятки — це окрема тема. У Львові, як і всюди в Україні, певні проблеми з оновленням пам'яток є, але ці проблеми не так добре видно, як у Херсоні. Більш того, у Львові чітко регламентовані рішенням Львівської міської ради правила оздоблення в історичному центрі міста і відповідно — правила щодо архітектурних пам'яток.
Особливо вразила європейська традиція дублювати макет пам'ятки для людей, які не бачать або бачать дуже погано. Є шрифт Брайля і макет, який дійсно дає уявлення про пам'ятку. З любов'ю.
Рай для котоманів
Львів — місто, яке любить котиків. Не котів, а саме котиків. По перше, за три дні в різних локаціях ми так і не побачили жодного пухнастого безхатченка. По-друге, приємно вразило котокафе. Cat Cafe розміщується зовсім поруч із Львівською Оперою, тобто в центрі міста. Якщо ви були там раніше, то я не помилилась: кафе переїхало. Так, раніше воно було на вулиці Степана Бандери.
Котики в цьому кафе — господарі, точніше господині, бо тут 20 кішечок. Різні породи, серед яких ми впізнали Сфінкса, Мейнкуна та британку. Вони тут мають право на все, зокрема ходити по столах, спілкуватись повноцінно з відвідчувачами. При цьому, в кафе приємний запах і дезінфекція за всіма правилами. Насолоджуйтесь фото з закладу.
Гортайте ліворуч, щоб подивитись галерею
Класична музика просто неба та інші замальовки
Львів — місто, яке вміє дарувати свято. Тут грає класична музика просто неба — у гучномовцях на площі перед Оперним театром. А ще тут дуже небажано ходити в навушниках — принаймні в центрі точно, адже кількість електросамокатів шалена. Тому будьте уважні.
Саме цими днями у Львові на площі перед пам'ятником Тарасу Шевченку проходила виставка, присвячена Іловайській трагедії. Стримати сльози тут було важко. Особливо коли в цій трагедії загинуло чимало херсонців, зокрема знайомих
Львів — це зокрема вірші на стінах, причому як у закутках, так і в самому серці Львова
Львів — це запашний чай і дуже вишукані тістечка у дуже приємній екоподачі
Львів — це шанування історії та своїх героїв
Перед тим, як їхати на вокзал до потягу додому, ми вшанували Кобзаря. Ні, квіти, яким викладений тризуб, не наші
Львів — це живописні вулиці і не менш живописні вулички
Є одеський гумор, а є львівський
Завжди говорила і впевнилась у цьому вчергове: є типовий одеський гумор, а є львівський. Він особливий: витончений, місцевий. Просто львівський. Ось вам приклад.
Заходжу я в останній день перед потягом придбати улюбленої наливки на подарунок і кажу:
— Можна мені ось цю пляшечку?
— Упевнений, вам можна, але варто зняти з полички.
Це було прекрасно!
А на доданок до львівського гумору — креативне оформлення тутешніх закладів.
P.S. Чому Львів — місто мрії, я спробувала розповісти, а стадіон на фото, адже там проходив перший день Львівського медіафоруму. Так-так, на «Львів Арені».
Ця публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу. Співпраця авторки Євгенії Вірлич із Представництвом Євросоюзу в Україні будується на невтручанні в редакційну політику kavun.city. Теми, формат, героїв обирає редакція і не погоджує з міжнародними партнерами. Всі матеріали, створені в межах такої співпраці, мають відповідне маркування, а окремі думки, висловлені в матеріалах, їх зміст є виключною відповідальністю авторів та необов'язково відображають погляди Європейського Союзу та його інституцій.
Давай дружити!
Підпишись на наш Telegram-канал (там оперативні херсонські новини та інсайди), наш Фейсбук та на наш Instagram (фото, колажі, короткі цікаві тексти).
Ми тебе любимо!
