З 2016 року діє міжнародна програма національної стійкості «Стійка Україна», народжена спільно з Урядом Естонії. Її мета - запровадження та розвиток національної стійкості, розвиток навичок українців у сферах комунікативної, інформаційної, когнітивної і цифрової безпеки. Пройти таке навчання й отримати сертифікат можна безкоштовно на сайті resilient-ukraine.org.
«Після проведеної аналітики та фокус-груп по Хероснщині та у інших містах, ми розробили спеціальний онлайн-курс для того, щоб посилити навички стійкості українців. Реєстрація проста - у два кліки, тож кожен може пройти курс і вважати себе більш стійким», - говорить координатор програми «Стійка Україна» Ілля Мірошкін.
Наша журналістка Ірина Саліхова поспілкувалась з Дмитром Теперіком — виконавчим директором Міжнародного центру оборони та безпеки (ICDS) та Іллею Мірошкіним, координатором програми «Стійка Україна», які розповіли про розвиток та стійкість регіонів України.
Хто такі «стійкий громадянин» і «стійка нація»?
Ірина: Поясніть, хто ж такі «стійкий громадянин« і «стійка нація»?
Ілля Мірошкін: У нашому розумінні стійкість знаходиться на трьох рівнях: персональна, стійкість громади та стійкість на національному рівні. Це три взаємозалежні категорії. Стійкий українець - це та особа. яка вміє успішно переживати стреси, кризи і успішно після них відновлюватись. Це здатність людини, громади, нації успішно переживати кризи, стреси і виходити з них з найменшими втратами. Це може бути криза політична, економічна та інші.
Ілля Мірошкін
Дмитро Теперік: У стійкості багато різних характеристик. Насичення цього поняття має відбуватись на основі актуальної аналітики та погроз. На додаток до слів Іллі скажу, що стійкий громадянин поінформований про актуальні загрози і володіє необхідним набором навичок та інструментів, щоб вірно реагувати під час кризи і точно знає як діяти і чого не варто робити.
Якщо говорити про громади, міста, то тут важливо, щоб на загальному рівні діяли алгоритми, що дозволяють під час кризи все чітко організувати, правильно налаштовувати комунікацію, розподіляти ресурси і сам процес розробки і прийняття рішень стає прозорим, що, як наслідок, підвищує довіру і підтримку громадян.
Більшість населення України живе в «інформаційних бульбашках»
Ірина: Наскільки я розумію, стійкість - це ще й вміння аналізувати вхідну інформацію, навіть не маючи вихідних даних. Більшість людей, на жаль, пишається тим, що не читають новини, не дивляться офіційні ЗМІ (телеканали. радіо, газети), але досить легко піддаються фейкам у соцмережах.
Дмитро: Звісно, швидкість інформаційних потоків заганяє людей у такі собі «інформаційні пастки» або «бульбашки», де подається досить обмежена інформація. Але ти права — здатність аналізувати інформацію та критичне мислення - це також характеристики стійкості.
Дуже часто люди не мають цифрової грамотності і стають жертвами кібер-злочинців, не мають фінансової грамотності і стають жертвами шахраїв. Тобто, така сукупна освіченість - вміння розпізнати небезпеку, проаналізувати, вчинити правильних дій - це також про стійкість.
Естонія та Україна готові до спільного досвіду
Ірина: У чому інтерес Естонії співпрацювати з Україною?
Дмитро: Програма «Стійка Україна» розвивається з 2016 року за підтримки Міністерства закордонних справ Естонії. Вона була заснована, коли Естонія зрозуміла, що у України є величезний потенціал, громадянське суспільство, активні члени міст та громад, лідери думок, медіа. Разом вони можуть допомогти державним структурам пережити кризу, у якій опинилась Україна.
Прийнято вважати, що одна окрема людина ні на що не впливає, нічого не вирішує і за все відповідальні певні структури, наприклад, поліція. Але досвід показує, що все інакше і суспільство може сильно впливати на все при грамотному плануванні співпраці, це й забезпечить національну безпеку й комунікацію. Тому ми вирішили допомогти Україні реалізовувати ці проєкти успішно.
З іншого боку, ми не тільки хочемо поділитись своїм досвідом, Естонія також хоче виробити спільний досвід між естонськими та українськими фахівцями, показати ті моделі. які можуть працювати в Україні, разом переосмислити концепт стійкості у регіонах.
Самі документи нічого не вирішують, необхідні практичні навички
Дмитро: У вересні минулого року Президент України підтвердив Стратегію національної безпеки України, де вперше за ці роки (з 2016 року) на такому рівні концепт стійкості вже прописаний. До цього ми ходили по різним кабінетам, оббивали пороги - люди дивились на нас і не розуміли, навіщо це потрібно і чому це важливо, потрібно було довго пояснювати. Зараз це розуміння прийшло, закріплене у різних документах. Проте, самі документи нічого не вирішують, тож необхідно підвищувати рівень обізнаності населення й рівень підготовки.
Щодо досвіду Естонії, у нас постійно проходять міжсекторальні навчання, де ми постійно відточуємо навички. Тому, що, наприклад, маючи теоретичну підготовку щодо боротьби з кризою, коли люди стикаються з нею, вони не здатні її подолати, можуть робити дивні помилки, впадати у паніку. Для цього необхідні практичні навички. Для нас усіх звично і зрозуміло, коли, наприклад, поліція проводить спільні навчання з СБУ - за таким самим принципом необхідно навчати й суспільство реагувати на кризи, взаємодіяти з владою.
Ми плануємо проводити такі навчання у 8 регіонах України, у тому числі у Херсоні і нам дуже цікаво виявити сильні і слабкі сторони суспільства.
Дмитро Теперік
Про співпрацю з владою на Херсонщині
Ірина: Наскільки активно вас підтримують органи влади на Херсонщині?
Дмитро: Херсонська Обласна державна адміністрація, з якою у нас підписано Меморандум про співпрацю розробила з нами план дій ще до пандемії. Сьогодні у нас була робоча зустріч і я можу сказати, що ця структура відкрито йде на зустріч і ми бачимо зацікавленість, з якою нам просто й ефективно працювати.
Що стосується міської ради, то за останні 2-2,5 роки у нас не знайшлося робочого контакту і розуміння
Щодо суспільства — я бачу цікавість з боку простих людей та професійних журналістів.
Проте є певне розмежування між міським та сільським населенням. Часто ця лінія проходить й за віковим цензом, але не завжди. Люди по-різному сприймають інформацію: хтось має низький рівень цифрової грамотності, хтось не має культури споживання медіа, орієнтуючись тільки на соціальні медіа.
Восени плануються навчання на Херсонщині
Ірина: Ілля, ти проводив фокус-групи на Херсонщині. Розкажи про ті навчання, що планується проводити тут.
Ілля: Ці навчання обєднають представників влади, медіа, лідерів думок. Мета цих навчань - покращити стратегічну комунікацію. Проте це користь саме для громади, щоб у випадку кризових ситуацій вміти правильно координувати роботу, налагоджувати спілкування.
Ірина: я так розумію, що це будуть офлайн-заходи, у яких планується моделювати загрози.
Ілля: Так, це повністю офлайн-заходи, що проходитимуть десь наприкінці листопада. Будуть підготовлені спеціальні сценарії, де учасники зможуть відіграти сюжет. Тобто, це наче симуляційна гра або квест, цілком наближений до місцевого контексту.
Ми дуже сподіваємося, що Ковід не завадить і нам вдасться провести такі навчання саме у офлайн-режимі, бо ми дуже хочемо, щоб група максимально взаємодіяла між собою, щоб була емпатія, чого, на жаль, бракує, коли люди взаємодіють у ZOOM-форматі.
Нагадаємо, пройти навчання з інформаційної стійкості та отримати сертифікат можна безкоштовно на сайті resilient-ukraine.org.
Бесіду вела Ірина Саліхова.
Давай дружити!
Підпишись на наш Telegram-канал (там оперативні херсонські новини та інсайди), наш Фейсбук та на наш Instagram (фото, колажі, короткі цікаві тексти).
Ми тебе любимо!
