Школа робототехніки для дітей «RoboHouse» розташована у самому серці міста Херсона. Тут діти віком від 6 років навчаються виконувати складні завдання, в результаті яких народжуються реальні моделі, повністю створені та запрограмовані самими юними винахідниками. Як народилась така школа, з якими проблемами стикається і як перемагає на численних конкурсах, розповідаємо у нашому матеріалі.
Олена та Олександр Зайцеви — засновники та керівники школи — сімейна пара. Отже, їхній бізнес цілком можна назвати сімейним. Олена — економістка, маркетологиня, викладає в одному з херсонських вишів. Олександр — інженер-електронщик, працював на флоті, згодом займався програмуванням, ІТ-консалтингом. Отже, викладання у школі робототехніки для Олександра — це частина професії. З Олександром ми і говорили про школу, про реалії та майбутні плани.
Школа народилась як продовження професії
Школа робототехніки RoboHouse почала свою роботу восени 2015 року. Олександр розповідає, що йому дуже хотілось змінити напрямок діяльності, спробувати щось нове у своїй професії: «Я працював в різних напрямках, десь років до 35 програмував, потім займався ІТ-консалтингом. Згодом захотілось спробувати чогось нового, повернутись зрештою до «рідного» — до електроніки».
Олександр Зайцев, співзасновник школи RoboHouse
Так і народилась ідея створити саме школу робототехніки. Від 2015-го і до самого початку карантину вона лише набирала обертів. До карантину тут навчалось більше сотні дітей. Карантинні реалії внесли свої корективи: наразі кількість дітей знизилась, але є відносно постійної: трошки більше 70-ти учнів.
«У нас маленькі групи — вони завжди були маленькими: по 4 — 6 учнів. Діти навчаються вирішувати складні технологічні завдання за допомогою автоматизованих систем, які самостійно за наставництва викладачів конструюють, втілюють в реальну модель, програмують, а згодом ще й презентують власний проєкт».
«Ми розвиваємо в дітях бажання взаємодіяти з інноваціями»
Під час нашого інтерв'ю у сусідньому затишному класі саме проходив урок із молодшою групою. Троє юних учнів разом із викладачкою пані Ларисою створювали свої проєкти і навіть показали одного зі своїх роботів.
Гортайте галерею, щоб подивитись на роботу юних робототехніків
В цілому ж, у школі можна побачити приклади різних роботів, яких діти створювали разом із викладачами: від стадії проєктування до втілення в життя готового робота.
Це не просто іграшка для прикраси, а створений дітьми робот
А ось іще один створеного учнями школи робота-іграшки
Ось так виглядають роботи на стадії створення. Згодом для них створять каркаси — і вони будуть схожими на моделі, які ми показали вище
А ось такі моделі створюють вже юнаки та дівчата у старших групах. Це складніша модель — маніпулятор. Для її створення потрібно більше часу, навичок, а також робота з 3D-принтером.
«У старший групах ми створюємо вже складніші моделі, — розповідає Олександр. — Вони потребують більше часу і навичок. Робота 3D-принтера — це також важлива складова, адже частину складових ми маємо виготовляти самі. До речі, деякі деталі потребують кілька годин на виготовлення — і весь цей час поруч має бути інженер, який буде за цим процесом слідкувати».
В процесі розробки складних роботів потрібно спланувати роботу та моделювати за допомогою спеціальних програм. Саме цим і займаються у старших групах.
Гортайте галерею, щоб подивитись, як проходить процес моделювання
Учні RoboHouse регулярно беруть участь та перемагають у різних конкурсах
Школа Robohouse пишається своїми учнями, які змалечку беруть участь у різноманітних конкурсах, зокрема на всеукраїнському рівні. Це мотивує учнів та надихає, вони з радістю пізнають нове та розвивають свої навички. Підкорилась RoboHouse і Всеукраїнська Олімпіада з робототехніки.
Гортайте галерею — дивіться радісні обличчя натхненних переможців
Власне, про відзнаки можна дізнатись і в самій школі: полички з грамотами, подяками та зразками робіт неможливо не помітити.
Гортайте галерею
До речі, школа RoboHouse активно співпрацює з Херсонським національним технічним університетом (ХНТУ), Херсонським фізико-технічним ліцеєм (ФТЛ), Малою Академією Наук України, проєктом «Sikorsky Challenge» КПІ ім. Ігоря Сікорського, науково-технічною лабораторією «Noosphere-Дніпро». Співпраця здійснюється в контексті космічних, інноваційних та науково-просвітницьких проектів, пов’язаних спільною філософією та трьома ДНК-цінностями: TECHNOLOGY, KNOWLEDGE, HUMANITY. Мета цієї співпраці — «Застосовувати знання і створювати технології для всього людства!»
Іще трошки мотивуємо: «Sikorsky Challenge» — це конкурс інженерних стартапів, на якому RoboHouse у 2017 році взяли 2 премію у 3000 тис грн, а у 2018 — першу премію у розмірі 5000 грн. Отак робохаусята заробляють знаннями, додала Олена Зайцева. Згодом із цими проектами увійшли у фінал в Гонконг на Фестивалі інноваційних молодіжних проектів.
На сторінці RoboHouse у Фейсбук ви можете побачити більше фото та відео з різних змагань.
Сторінка RoboHouse є також і в Інстаграм — підписуйтесь та дізнавайтесь новини про діяльність школи. Вже понад 1000 підписників слідкують за школою.
Як школа пережила карантин
«Ми не закривали школу — хібащо в рамках обмежень, коли за законом ми мали бути закриті, — розповідає Олександр. — Власне, у нас така діяльність, що ми не можемо повноцінно працювати онлайн: ми маємо конструювати, збирати, працювати руками».
Як і більшість представників бізнесу, RoboHouse також зустрілась із труднощами під час карантину. Особливо це було помітно влітку 2020 року, каже Олександр. Занадто високою виявилась і оренда, але власники приміщення пішли назустріч школі. Групи зменшились, менше стало і викладачів. Але зрештою школа працює і відновлюється після пандемії, а її учні знову беруть участь у змаганнях, більшість з яких скасували за часів посилення карантину. Наразі стартувала літня #РобоАРТschool, яка вже чекає на своїх робохаусят, як лагідно тут називають юних учнів.
В RoboHouse додатково навчають математиці
Учні RoboHouse посилюють свої знання на заняттях тут, що не може не відзначитись і на успіхах у загальноосвітній школі. Є в родині RoboHouse і учениця, яка згодом вступила до Кембріджу і вивчає наразі там біологію. Є також і ті, хто прагне продовжити навчання саме у сфері програмування або електроніки.
«У нас іще мало прикладів саме випускників, адже ми стартували відносно нещодавно і наші діти ще ростуть та навчаються у школах, — розповідає Олександр. Але кілька випускників, які обрали майбутню професію, вже є. Не обов'язково це програмування, адже робототехніка — це не тільки і не стільки програмування, скільки електроніка. Також діти навчаються створювати власні проєкти фактично з нуля: від моделювання до готового проєкту, а згодом презентують їх, розвиваючи таким чином і навички комунікації, і виступу перед аудиторією».
Ось так учні школи Robohouse тренуються презентувати свої проєкти
Додатково у RoboHouse також проводять уроки з математики. Олександр зазначає, що це необхідно для подальшої роботи з моделями: «На жаль, сьогоднішнього рівня знань з математики, які дають у загальноосвітніх школах, далеко не завжди вистачає. Підлітки, які б мали знати теорему Піфагора, можуть її не знати. Також часто не орієнтуються у, здавалося б, елементарних речах, які мають викладати їм у школах у їхньому віці. Тому ми вирішили, що у нас будуть і додаткові уроки з математики, на яких діти будуть вивчати теорію та одразу застосовувати її на практиці. Одразу скажу, що є школи, в яких математика та інші дисципліни традиційно сильні — і це чудово. Але є і такі, де, на жаль, із цим великі проблеми».
Навчальна програма RoboHouse побудована таким чином, що групи розділені за віком, тому, орієнтуючись у шкільній програмі з математики, викладачі школи посилюють таким чином підготовку учнів саме у цій дисципліні.
Про що мріє RoboHouse
Планів у засновників школи багато. А ще ми запитали про мрії. Наприклад, Олександр дуже хоче обладнати навчальні місця для занять фізикою, адже їхня програма для дітей від 11 років вже передбачає чимало занять, пов'язаних саме з цією дисципліною. Але професійне обладнання для чотирьох навчальних місць коштує близько 4-х тисяч доларів — наразі це доволі великі кошти.
Іще Олександр розповів, що хотів би, аби в нашому місці створилась спільнота робототехніки: «У нас чимало шкіл та окремих викладачів, які викладають робототехніку, навчають дітей, але ком'юніті як такого немає. Немає спільноти, яка б об'єднувалась і робила щось разом, обмінювалась досвідом. Так, ми зустрічаємось із колегами, робимо спільні проєкти, але має бути щось систематичне спільне. Адже ми не конкуренти — ми партнери. І це важливо пам'ятати. Спільнота — це не лише втілення якихось спільних проєктів — це ще й підтримка. В сучасному світі, який стикнувся із проблемою пандемії на доданок до інших проблем це дуже важливо».
Олена Зайцева (ліворуч) на одному зі спільних ІТ-заходів
Давай дружити!
Підпишись на наш Telegram-канал (там оперативні херсонські новини та інсайди), наш Фейсбук та на наш Instagram (фото, колажі, короткі цікаві тексти).
Ми тебе любимо!
