Сергій Панкеєв — російський поміщик, юрист, перекладач та художник-аматор, який втім став найбільш відомим не стільки завдяки своєму положенню та здібностям, скільки тим, що був пацієнтом Зигмунда Фрейда і героєм книги відомого психоаналітика. Народився Панкеєв у Каховці, на Херсонщині.
Книга Фрейда «З історії одного дитячого неврозу» присвячена саме опису хвороби Сергія Панкеєва. З метою збереження анонімності, доктор у своїх роботах називав Панкеєва «Людина-вовк» (нім. Der Wolfsmann). Ми почитали і цю роботу, і біографію Панкеєва. Розповідаємо.
Глибока депресія Панкеєва привела його до доктора Фрейда
Сергій Панкеєв народився 24 грудня 1886 року (7 січня 1887 року за новим стилем) у Каховці в родині поміщика. Батько — Костянтин Матвійович Панкеєв (1860 — 02.07.1908) — був дворянином, спадковим почесним громадянином, титулярним радником, купцем, доволі великим землевласником, згодом — одеським домовласником (вулиця Маразлієвська, будинок № 20, архітектор Л. Л. Влодек, 1890-і рр., Пам'ятник архітектури). Власне, з Каховки родина переїхала до Одеси, коли Сергію було 5 років. Його батько став авторитетним голосним Одеської Міської думи (був обраний на чотирирічний термін 1905—1908), видавцем, людиною широко освіченою, власником вельми популярного в мистецькому середовищі маєтку у Василівці.
Будинок, де жили Панкеєви в Одесі (2016)
Мати — Олександра Семенівна (1863 — травень, 1953), уроджена Шаповалова. Після революції емігрувала разом із Сергієм до Відня.
Сестра Сергія — Ганна Панкеєва (1884—1906). Власне, після смерті сестри, а згодом і батька у Сергія почали проявлятись ознаки захворювання.
Сергію Панкеєву 7 років, Ганні — 9
Ганна звела рахунки з життям після відвідин місця дуелі М. Ю. Лермонтова в П'ятигорську. Це завдало великого удару по психіці Сергія, який у 1905 році вступив на юридичний факультет Новоросійського університету, а у 1907 перевівся на фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університету, де значився до 1909 року. До речі, закінчив університет Сергій вже у 1914 році — екстерном здав випускні іспити. А в проміжку часу 1907 — 1914 рр. він боровся із хворобою.
Після смерті сестри та особистих переживань в 1907 році у Сергія з'явилися ознаки депресії. За порадою батька він звернувся до російського психіатра Володимира Бехтерева і німецького психіатра Еміля Крепелина. Сергій лікувався в німецькому санаторії в Мюнхені, де познайомився зі своєю майбутньою дружиною Терезою Келлер (вона працювала в санаторії медсестрою).
Сергій Панкеєв
7 липня 1908 року в Москві через передозування снодійного веронал помер його батько. У 1910 — 1914 роках Сергій Панкеєв лікувався у Зигмунда Фрейда.
Забігаючи наперед, скажемо, що дружина Панкеєва також покінчила життя самогубством — вона отруїлась газом у 1938 році. До речі, у спогадах Панкеєва є його щире здивування тим, що Тереза говорила неправду про своє іспанське походження. Він пояснював це дивними фантазіями дружини.
Як Панкеєв опинився у Фрейда
Отже, спочатку Панкеєв їде до Санкт-Петербурга до всесвітньо відомого лікаря Володимира Бехтерева і проходить у нього сеанси гіпнозу, але покращення не відчуває. Далі Панкеєв прямує до Мюнхена і там вже лікується в санаторії Еміля Крепеліна. У лікарні йому ставлять діагноз — маніакально-депресивний психоз. Згодом вже Зигмунд Фрейд у своїй роботі «З історії одного дитячого неврозу» зазначить, що цей діагноз скоріше притаманний батьку Сергія, «життя якого, повне цікавостей і діяльності, неодноразово порушувалося припадками важкої депресії. У сина, при багаторічному спостереженні, мені не вдавалося жодного разу спостерігати зміну настрою, яка за своєю інтенсивністю або за умовами свого виникнення перевершувала б те, що було природно за тієї чи іншої психічної ситуації, що склалась». Але це буде пізніше.
Сергій Панкеєв, орієнтовно 1910 рік
Лікування в санаторії дещо покращило здоров'я молодого чоловіка, його стан поліпшився, але ж у 1908 році від передозування барбіталу (те саме, що веронал — ред.) помирає батько Сергія — і нова хвиля душевної кризи змусила хворого повернутися в Одесу і звернутися до психіатра Леоніда Дрознеса. Саме Дрознес і показав хворого своєму віденському одному Зигмунда Фрейда.
«Я взяв нового пацієнта із Одеси, дуже багатого росіянина із нав'язливими відчуттями»,
— писав Фрейд Шандору Ференці в 1910 році.
У відкритому доступі зберігся рецепт, який доктор Фрейд виписував Панкеєву
![Prescription written by Dr. Sigmund Freud for the wife of the patient he dubbed "the Wolf Man," whose real name was Sergius Pankejeff. [1] Library of Congress, Washington, D. C.](/upload/article/o_1f51k1d6j13ft12tjgik1bgsen72a.jpg)
Prescription written by Dr. Sigmund Freud for the wife of the patient he dubbed "the Wolf Man," whose real name was Sergius Pankejeff. [1] Library of Congress, Washington, D. C.
Дитячі страхи, страх кастрації, секс батьків: все за Фрейдом
Панкеєв розповів доктору про кошмар, який мучив його з дитинства. Сергію снилось горіхове дерево за вікном, на якому сидять шість-сім вовків білосніжного забарвлення із короткими хвостами. Коли один із них стрибав на підвіконня з відкритим вікном, тоді Сергій, охоплений жахом, прокидався. До речі, прожив Панкеєв до 92-х років і в старості, беручи слухавку телефона, казав: «Людина-вовк слухає».
Зігмунд Фрейд пояснив сон у притаманній собі формі — згодом це будуть називати «за Фрейдом». Доктор розпитав у пацієнта факти з його минулого. Виявилось, що в ранньому дитинстві сестра Сергія любила знущатися з хлопця, лякаючи його книгою із зображеннями вовків. Також Панкеєв вже у підлітковому віці намагався звабити сестру, але Ганна йому, звісно, відмовила. Варто додати, що з ворожих дитячих стосунки брата і сестри в підлітковому віці були вже близькими приятельськими. Втім, у роботі доктора Фрейда є свідчення, що Ганна теж намагалась зваблювати Сергія, але в ранньому віці.
На доданок до переліку фобій Сергія додався його шок від споглядання сексу батьків, коли батько займав домінуючу позицію над матір’ю. Фрейд вважав, що саме тому тварини на дереві розташувалися на різних за висотою гілках. А вовк, який застрибує до вікна, це і є батько — персоніфікована агресія і головний страх Сергія. З точки зору школи психоаналізу, всі ці дитячі неврози чаїлися у підсвідомості, доки смерті «причин» — сестри й батька — їх не активували.
Фрейд писав: «Пацієнт, яким я тут зайнятий, довгий час залишався недоступним під бронею «установки» покірної байдужості. Він уважно слухав, розумів, але його ніщо не зачіпало. Його бездоганна інтелігентність була ніби відрізана від діючих сил потягів, що панували над усією його поведінкою в небагатьох життєвих стосунках, що у нього залишились. Знадобилося тривале виховання, щоб змусити його взяти самостійну участь у роботі; а коли внаслідок цих старань настали перші полегшення, він негайно припинив роботу, щоб не допустити подальших змін і, таким чином, залишитися в такій затишній обстановці». Сьогодні б подібну поведінку пацієнта ймовірно назвали небажанням виходити з зони комфорту.
Панкеєв залишився незадоволеним Фрейдом
Лікування у Фрейда Панкеєву не сподобалось. Про це він написав у своїй книзі «Мои воспоминания о Зигмунде Фрейде». Втім пізніше лікувався у його учениць: після смерті дружини Сергій лікувався у психоаналітикинь Мюрієл Гардінер (Muriel Gardiner) і Рут Мак Брунсвік (Ruth Mack Brunswick). В цілому, каховчанин прожив довге життя.
У 1919 році родина втратила маєток, але і в еміграції жили цілком нормально. Родина жила у Відні, Панкеєв працював страховим адвокатом, писав і перекладав. Любив займатись живописом — його картини купляли зокрема європейські та американські... фахівці з психіатрії. У 1953 році померла мати Сергія, а у 1979 році — і сам Панкеєв. Йому було 92 роки. Поховали його у Відні.
Попри те, що Панкеєв критично ставився до Фрейда, він став дійсно одним із найбільш відомих його пацієнтів, якому вчений був неймовірно вдячний за досвід.
Давай дружити!
Підпишись на наш Telegram-канал (там оперативні херсонські новини та інсайди), наш Фейсбук та на наш Instagram (фото, колажі, короткі цікаві тексти).
Ми тебе любимо!
