Тема пільгового перевезення в Херсоні знову стала актуальною, адже під час карантину діють обмеження на кількість пасажирів у транспорті. В результаті, і без того проблемний херсонський транспорт отримав іще більше ненависті містян та гостей: не всі можуть дістатись на роботу чи навчання. Ми пробуємо виправити цю ситуацію за допомогою електронних петицій.
У чому недосконалість нинішньої ситуації з пільговиками
Пільгами у Херсоні користуються приблизно 90 тисяч мешканців. Принаймні можуть розраховувати на них. Про це ми поговоримо далі.
Пільговий проїзд викликав чимало нарікань через те, що наразі всі пільгові категорії громадян можуть просто їздити міським транспортом безкоштовно — без чіткого обліку. За це комунальне підприємство, зокрема КП «Херсонелектротранс» отримає компенсацію з міського бюджету. У 2018 році це було 47 мільйонів 447 тисяч гривень (у відповідності до звіту підприємства), у 2019 році — 57 мільйонів 401 тисяча гривень (проєкт звіту підприємства). Дані за 2020-й рік дізнаємось пізніше — їх іще не оприлюднили.
Загальна чисельність населення, яке має право на пільгове перевезення у Херсоні, складає 89 149 осіб, з них: пенсіонери — 83 711 осіб, ветерани та прирівняні до них — 1263 осіб, діти з багатодітних родин — 4 175 осіб. У відповідності до того ж розрахунку, пільгові категорії громадян мають в середньому 15 поїздок у транспорті на місяць. Ми не вигадали це число — воно є у розрахунку.
При тому, що міський бюджет відшкодовує комунальному підприємству доволі значні суми коштів за пільговий проїзд в електротранспорті, є низка людей, які не користуються пільгами через різні причини: не виходять з дому (пенсіонери та люди з інвалідністю) або живуть в районах, де не використовують тролейбус (такі в Херсоні також є).
Як загострилася ситуація з пільгами під час карантину
Під час карантину ситуація з пільгами загострилась: кількість людей у громадському транспорті обмежили кількістю місць. Це означає, що проблеми дістатись на роботу, якщо вона не може бути дистанційною, можуть з'явитись через те, що кількість пасажирів, які претендують на місця у транспорті не дуже змінилась — принаймні не набагато знизилась.
Тоді обурились ті, хто не має пільгового проїзду зі скаргами на те, що через заповненість транспорту до роботи та місць навчання не можуть дістатись ті, хто не користується пільгами. І міська рада спробувала полегшити життя тим, що ввела пільговий проїзд по годинах: до 7.00, з 10.00 до 15.00 та після 19.00, що також можна розцінити, як обмеження або порушення прав.
Містяни ж не перший рік вимагають монетизації пільг у транспорті Херсона. Це зокрема можна побачити і в коментарях до відповідних дописів у соцмережах.
Як полегшить проблему монетизація пільг
Монетизація пільг у громадському транспорті передбачена цією Постановою Кабінету Міністрів України. Суть монетизації полягає в тому, що міська рада може спільно з відповідними департаментами та управліннями розрахувати кількість поїздок на міському транспорті, за які просто відшкодує кошти пільговикам, а вони вже самі вирішать, чи їздити їм у транспорті, чи витратити кошти на щось інше.
Така система дозволяє уникнути транспортного колапсу під час карантину або принаймні регулювати його тим, що права всіх громадян дотримані рівно: ніхто не їздить безкоштовно, тоді як пасажир, який платить за проїзд, не може поїхати.
Уявімо, що кожен із 90 тисяч пільговиків має ті самі 15 подорожей на місяць. Це означає, що за вартості квитка в тролейбусі 2,50 грн (це, до речі, одна з найнижчих цін проїзду в електротранспорті в Україні) кожного місяця містянин просто отримає на картку 37,50 грн, на що міський бюджет витратить 3,375 млн грн на місяць та 40,5 млн на рік. Але ці кошти підуть не підприємству-перевізнику, а конкретній людині.
Втім, 15 подорожей — це, на нашу думку, вкрай мало: одна подорож в один кінець раз на два дні. Кількість варто збільшити. Можливо, для дітей з багатодітних родин — за кількістю відвідувань школи, іншим — менша кількість.
Минула каденція Херсонської міської ради чинила супротив ідеї монетизації — отже, ми вирішили взяти ініціативу у свої руки вже з новою каденцією.
Тим більше, що це може зробити кожен — за допомогою механізму петицій, наприклад.
Що таке електронна петиція
Електронна петиція — це особлива форма колективного звернення громадян до президента, Верховної Ради, Кабміну чи органу місцевого самоврядування. Електронна петиція є одним з інструментів електронної демократії — такої собі прямої демократії. Тобто зробивши петицію та набравши необхідну підтримку інших громадян, ви можете ініціювати вирішення певного питання.
Електронна петиція подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 Закону України «Про звернення громадян».
Українське законодавство визначає, що суб’єкт владних повноважень має на електронну петицію публічно оголосити свою позицію стосовно згоди чи незгоди по суті петиції, інформувати про аргументи у разі незгоди та організувати спільну з авторами та їх прихильниками роботу з розроблення та втілення плану реалізації петиції у разі згоди.
З електронними петиціями громадяни можуть звернутися через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована, або сайт громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів.
Якщо петиція не набрала необхідної кількості підписів, її розглядають в порядку, встановленому законом для звичайних звернень громадян, тобто просто розглядають та інформують про думку з цього приводу, якщо казати простіше.
Петицію можна створити в чотири кроки
1. Заходимо на сайт petition.e-dem.ua.
2. Реєструємось там за допомогою простої форми. Важливо! Авторизація проходить за допомогою електронного цифрового підпису (ЕЦП). Можна пройти авторизацію за допомогою е-банкінгу. Це необхідно для того, щоб не було ботів, провокацій, задвоєнь та відповідно накрутки голосів: петиції підписуються іменем того, хто зареєструвався.
3. Створюємо петицію. Перед створенням система запропонує перевірити, раптом така петиція вже є.
4. Чекаємо, поки її схвалить модератор (він сидить в органі місцевої влади, якщо це місцева петиція, або у відповідному органі державної влади).
Все. Далі набираємо голоси. Для Херсона потрібно 250 голосів.
Що дасть електронна петиція
Коли електронні петиції лише набирали обертів у Херсоні, вони стали доволі популярними. Щоправда, механізм швидко призупинили у 2017 році: під егідою переходу до ЕЦП, аби не було накруток голосів. Щоправда, після цього переходу чимало людей не могли підписати навіть із ЕЦП. Нещодавно механізм знову став доступним.
Петиції, які набрали необхідну кількість голосів, розглядались на профільних депутатських комісіях. Наприклад, петиція щодо допомоги інсулінозалежним людям із цукровим діабетом. Петицію щодо розірвання договорів з перевізниками розглядали на сесії міської ради. Отже, сенс подавати петицію є — особливо коли депутати в цьому зацікавлені.
Наразі збирають підписи — лишилось зовсім небагато — за петицію про визнання котів частиною екосистеми Херсона. Це важлива петиція задля збереження людського ставлення до бездомних тварин та санітарного стану підвалів і горищ багатоповерхівок (знищення небезпечних гризунів). Перейти і підписати можна за посиланням.
Ми створили петицію щодо монетизації пільг. Її вже можна підтримати.
Давай дружити!
Підпишись на наш Telegram-канал (там оперативні херсонські новини та інсайди), наш Фейсбук та на наш Instagram (фото, колажі, короткі цікаві тексти).
Ми тебе любимо!
