Вважається, що штучна ялинка — більш екологічний спосіб прикрасити свою оселю до різдвяно-новорічних свят. Вона не осипається, її можна використовувати кілька разів та, найголовніше, — для того, аби встановити таку ялинку в себе вдома, не треба вбивати живе дерево. Звідси випливає, що саме штучна ялинка є менш шкідливою. Видання Texty.org.ua поставило питання, а чи так це насправді?
Так, журналісти, посилаючись на висновки британської організації Carbon Trust, стверджують, що виробництво однієї штучної ялинки в середньому продукує 40 кілограмів викидів вуглекислого газу (СО2). Здебільшого їх виготовляють у Китаї, тож до цієї цифри варто додати ще й викиди СО2, які утворюються під час транспортування ялинок. Не забуваймо, що на виготовлення товарів із пластику (а зазвичай саме з нього і робляться штучні ялинки) іде великий об’єм води, а внаслідок процесу утворюються токсичні відходи, які можуть додатково забруднювати довкілля.
Якщо ж говорити про живі ялинки, то більшість із них — не зі звичайних лісів. Лісівники або приватні господарства вирощують їх на спеціальних фермах чи навіть плантаціях. До товарного вигляду новорічні деревця дозрівають від шести до восьми років. У перші роки життя їх активно поливають та підживлюють добривами, проте згодом кількість заходів догляду зменшується, а потім від них відмовляються взагалі.
Знову ж, за даними британських дослідників, жива ялинка заввишки до стелі, що гниє на сміттєвому полігоні, вивільняє в атмосферу близько 16 кілограмів СО2. Якщо спалити її у промисловій печі або переробити на щепу чи мульчу, то кількість викидів можна скоротити всього до 3,5 кілограмів СО2. Мульча вкриває ґрунт, робить його здоровішим, сприяє росту рослин. Розкладаючись, вона переважно залишає вуглець у ґрунті. Тому можна сказати, що її використання навіть дозволяє прибрати якусь мікрочастку викидів з атмосфери – дерево звідти забрало вуглець і через мульчу передало його у ґрунт.
А от на звалищах із деревиною відбуваються абсолютно інші процеси гниття, вони утворюють метан — небезпечний парниковий газ.
Таким чином, враховуючи транспортування, вуглецевий слід штучної ялинки більший, аніж у живої. Однією штучною ялинкою потрібно користуватися щонайменше п'ять, а часто й десять років, щоб його мінімізувати. Єдиним вагомим аргументом проти використання живих ялинок може бути їхнє браконьєрське походження.
Втім контроль за вирубкою лісів в Україні налагоджено краще, ніж вважається. Усі легально зрубані ялинки мають спеціальний ярлик зі штрихкодом від Держлісагентства. Кожен ярлик має унікальний номер, його можна перевірити у відповідній базі Держлісагентства за посиланням. Ввівши там свій номер, ви отримаєте всю необхідну інформацію про походження ялинки чи сосни. Якщо ярлика нема, або його номер відсутній у базі Держлісагентства, — отже ялинку ви придбали у «чорних лісорубів». В таких випадках слід викликати поліцію та фіксувати нелегальний продаж.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал (там оперативні херсонські новини та інсайди) та на наш Instagram (фото, колажі, короткі цікаві тексти).
