Херсонці звикли сприймати своє місто як тихе, спокійне, ледь не провінційне — тут ніколи нічого не стається, за великим рахунком усі всіх знають і сподіватися на якісь ну надто вже неординарні події доволі важко.
Проте насправді так було не завжди — херсонці, коли справді відчувають гостру потребу в цьому, можуть бути й достатньо активними й, навіть, войовничими. Прикладами тому можуть послугувати й нещодавні події Революції Гідності, коли містяни щодня виходили на площу Свободи й вимагали покарати винних у розгоні мирних мітингів у Києві та інших містах України. Багато херсонців відстоювало нашу гідність й у столиці. Та й нині багато хто з наших сусідів боронить волю України на східних кордонах.
Проте сьогодні ми хочемо заглибитися ще більше в історію рідного міста й розповісти про події, які сталися далекого вже 1977 року. Тоді херсонці також повстали проти несправедливості й знову головним місцем подій, які розгорнулися в нашому місті, стала площа Свободи. Історію народного повстання у Херсоні 43-річної давності на порталі «Громада/Влада» згадує Любов Рибалко. Наводимо переклад статті, якій нині вже виповнюється 13 років.
Масові хвилювання в Херсоні у 1977 році
Тридцять років* тому на площі Свободи у Херсоні відбувся багатотисячний заколот.
«Стихійним» лихом для міста того часу стали крадіжки, якими займалися деякі представники громади ромів (цигани**). До райвідділків міліції сипалися скарги та заяви містян, проте грабунки не припинилися. Злочинці поводились розв’язно, зухвало, й ставлення до них добропорядних громадян день за днем ставало все негативнішим. Останньою краплею, яка сповнила чашу людського терпіння, став конфлікт у селищі Текстильному. Поблизу пивної бочки між місцевим юнаком та циганом спалахнула сварка, яка невдовзі переросла у масову бійку. Її учасників доправили до дільничного. Раптово до опорного пункту міліції увірвався натовп розлючених ромів. У загальній колотнечі хтось з нападників ударив юнака ножем у груди. Удар виявився смертельним: ніж влучив у серце. За «гарячими слідами» винуватця затримати не вдалося — натовп миттєво «випарувався».
Терпінню людей прийшов край. Уночі будинки деяких циганських сімей охопило полум’я. Роми з дітьми та невеликим пожитком кинулися з міста геть. Управління внутрішніх справ у ті роки очолював генерал-майор міліції Борис Персіанов. Колеги згадують про нього з теплом. За час свого керівництва силовим відомством Персіанов звів 11 адміністративних будівель районних відділів внутрішніх справ, будівлю ДАІ по вулиці Молодіжній та забезпечив житлом практично всіх робітників міліції. Під час згадуваних подій Персіанов перебував на лікуванні у Москві, його заступник з оперативної роботи Стародубов — з родиною на відпочинку в Трускавці.
Почався похорон вбитого юнака. Вбивці не знайдені, й у людей, охоплених праведним гнівом, стигне намір громити Дніпровський райвідділ міліції. Поховальна процесія вирушила до центру міста. З Текстильного селища труну несли на руках. Поблизу ХБК до процесії доєдналась уся робоча зміна. Інформацію про можливий погром оперативні служби передали секретарю обкому партії***, який курував адмінорганами. Не втрачаючи ані секунди, заступник керівника УМВС по Херсону Желєзов під особисту відповідальність отримав наявну в райвідділі зброю та службовим автомобілем вивіз весь бойовий арсенал до УМВС на вулицю Кірова****. На місце подій виїхали керівник ДАІ Олександр Скачков та прокурор міста. Підступи до райвідділу перекрили вантажівками з піском. У відповідь в «заколотників» народилося нове рішення — громити обком*****. Щільні заслони з робітників міліції по Бериславському шосе народ пробиває труною.
На проспекті Ушакова вишиковують пожежні машини з цистернами з водою. Але люди долають й ці загороджувальні пости. На допомогу міліції кидають курсантів морехідних училищ… Зі спогадів Світлани С.:
«Я поверталась зі школи. На проспекті Ушакова мене вразило велике скупчення людей, переважно молоді. Вони розгойдували машини, намагались їх перевертати».
Молоді люди, очевидно, товариші та друзі загиблого, несли труну. Ну рукавах — чорні траурні пов’язки. Натовп стояв щільною стіною, й труна з убитим юнаком буквально «пливла» по руках. Довкола труни — гнітюча тиша. Й лише з останніх лав йшов, наростаючи, обурений гул. У теплий та красивий день це було страхітливе видовище. Зі споминів заступника керівника ДАІ УМВС Віктора Миндри:
«Від ХБК до площі Свободи ми з Олександром Скачковим йшли пішки. Я був з табельною зброєю — пістолетом Макарова, Скачков — без. Він віддавав команди про перекриття вулиць постами ДАІ, я по рації передавав їх черговому. З кінотеатру «Україна» вийшли глядачі й теж доєдналися до ходи. Обком закрили. Ми стали на ґанку. Скачков звернувся до курсантів: «Я фронтовик. Пройшов з боями до Рейхстаґу. Брати-моряки! Захистимо обком партії!»
Взявшись за руки, курсанти опоясують «Білий дім» живим кільцем.
Комітет держбезпеки про масові безлади у Херсоні доклав у Москву та Київ. Одразу ж в аеропорту сідає літак з членами державної комісії. Завідувач адмінорганами обкому партії Михайло Потебенько у мегафон звернувся до людей, просив сідати у катафалки. Дав обіцянку розібратися. Після мирних перемовин поховальна процесія поїхала на цвинтар.
О 20:00 терміново прибулий з відпочинку в Криму Іван Мозговий, перший секретар обкому партії, провів екстренне засідання бюро. Воно закінчилося о 4-й годині ранку. Перший секретар міськвиконкому, перший секретар міськкому, секретар парткому ХБК та директор ХБК звільнені від займаних посад. За лінією МВС звільнено 25 осіб особового складу. До ДАІ претензій не було.
За фактом вбивства прокуратура провела розслідування. Слідство встановило, що його здійснила 17-річна циганка. Суд виніс рішення про позбавлення волі строком на 10 років. Й лише за 6 років роми знову повернулись до Херсона.
Любов Рибалко, портал «Громада/Влада». Стаття вперше опублікована у газеті «Гривна СВ», — №51 (318). — 14 грудня 2007 року, сторінка 13.
* Стаття датована 2007 роком, — ред.
** Термінологію авторки у матеріалі збережено, — ред.
*** На той час партія була єдина — нині заборонена комуністична, — ред.
**** Нині — Лютеранська, — ред.
***** Будівля обласного комітету Комуністичної партії — нині будівля Херсонської обласної державної адміністрації, — ред.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал (там оперативні херсонські новини та інсайди) та на наш Instagram (фото, колажі, короткі цікаві тексти).
