У середмісті Херсона знайшов своє місце унікальний для Півдня України міський цвинтар. Це перший некрополь на наших теренах, заснований практично одночасно із містом. Тут поруч можна знайти поховання останніх козаків, перших поселенців Херсонської фортеці, радянських солдат та вояків часів Кримської війни, релігійних та громадських діячів, політиків та людей мистецтва. Тут знайшли свій спочинок представники різних релігій — юдеї, католики, православні, мусульмани. Тут сплять вічним сном австрійці, українці, англійці, німці, поляки, росіяни.

Фото: nekropol.smartcity.ks.ua

Меморіальне кладовище просто посеред міста мало усі можливості стати туристичною візитівкою Херсона за прикладом Личаківського цвинтаря у Львові. Але доля його склалась інакше — велику частину старого некрополя було знесено, на його місці тепер височіють житлові та промислові будівлі, розміщується навіть футбольне поле. А ті могили, які досі збереглися, наразі перебувають у доволі непристойному стані — самі надгробки постійно піддаються вандалізму, а територія кладовища перетворилася на звичайний смітник, який намагаються «обходити сотою дорогою».

Але ж 2000 року рішенням голови Херсонської облдержадміністрації Херсонський Некрополь отримав статус пам’ятки історії, тож мав, за логікою, отримати бодай якусь підтримку з боку влади. На жаль, не сталося. Наразі долею кладовища опікуються хіба поодинокі волонтери та історики, які раз по раз намагаються звернути увагу містян та херсонської влади на проблему.

Ми ж пропонуємо вам зануритися в історію «Херсонського Личакова» й пуститися бодай у віртуальну мандрівку його стежками.

Історія Херсонського некрополя — перші поховання

Фото: nekropol.smartcity.ks.ua

Точної дати заснування старого херсонського кладовища невідомо, як і дати першого поховання. Серед найдавніших могил, віднайдених ентузіастами, значаться поховання останніх козаків Никифора Канцюбери (рік смерті 1803), Нестора Кущенка (рік смерті 1807), Якова Солохина (рік смерті 1813), курінного отамана та представника Чорноморського козацького війська Антона Діденка тощо.

Найдавнішим наразі похованням вважають могилу ієромонаха отця Василя. Священник місцевої церкви помер 1781 року.

Якщо продовжувати тему козацьких поховань, то натрапляємо і на могилу представника козацько-старшинського роду, відомого у місті купця та мецената Якова Дорошенка. Саме на його пожертви було зведено Свято-Миколаївську церкву та дзвіницю Успенського собору. Дорошенко працював у Херсоні секретарем Кримінальної палати, належав до дворянства. Не стало Якова Степановича 1842 року.

Також козацької крові був і народжений у Херсоні, проте похований у Москві письменник Борис Лавреньов. Справжнє прізвище літератора, до слова, — Сергєєв. Попри те, що сам митець знайшов останній спочинок на чужині, саме на Херсонському Некрополі перебувають могили його пращурів — батьків Андрія та Марії Сергєєвих (дівоче прізвище матері — Цеханович), Дарії Цеханович (дівоче прізвище — Єсаулова). Сам Борис Андрійович доволі рано покинув малу Батьківщину й перебрався до Москви — спочатку на навчання, а потім лишився там жити. Найбільш відомим Лавреньов став завдяки своїм пропагандистським радянським творам на військову тематику.

Є тут і могила Германа Йохана — одного з проєктантів та перших будівельників Херсона. Саме його підпис був під першим планом міста, поряд з підписом Івана Ганнібала.

Розбудовники Таврійського краю: Скадовські, Фальц-Фейни, Тропіни, Гозадінови

Фото: nekropol.smartcity.ks.ua

На міському цвинтарі Херсона поховано низку видатних родин нашого краю. Зокрема, свій останній спочинок тут знайшов представник роду німецьких меценатів, засновників біосферного заповідника Асканія-Нова Фальц-Фейнів. Карл Фальц-Фейн помер у Херсоні, де родина мала кілька будинків, 1918 року. За життя він був мировим суддею Херсонського та Дніпровського повітів, гласним Херсонського повітового та губернського земських зібрань, членом Херсонської повітової земської управи.

Також на Херсонському Некрополі поховані численні представники родини Скадовських, зокрема, й батько засновника однойменного міста Бальтазар. Також тут є могили Марії Скадовської-Альбрант, Юрія та Георгія Скадовських. Останній був одним з найвизначніших представників династії. Саме його 1889 року обрали почесним членом Харківського ветеринарного інституту.

Георгій Скадовський був археологом, вченим-мікробіологом, депутатом Херсонського дворянського зібрання, мировим суддею повіту, попечителем реального училища та мав ще низку почесних звань. Саме він був ініціатором вакцинації худоби проти сибірської виразки. Сам Георгій трагічно загинув під час так званої «Громадянської війни» — 9 січня 1919 року його разом з молодшим сином Юрієм вбили просто у власному будинку.

Найстарший син Георгія Іван був священником. Радянська влада піддала його гонінням та репресіям, внаслідок чого у 1937 році його розстріляли, а пізніше Російська православна церква визнала Івана Скадовського святим мучеником.

Фото: nekropol.smartcity.ks.ua

Також тут можна знайти родинний гробівець підприємців та меценатів сім’ї Вассаль, громадських діячів та підприємців Муленів, могили меценатів Тропіних (саме вони збудували лікарню, яка нині носить їх ім’я).

Тут же розміщено і могили трьох сестер Гозадінових — Софії, Марії та Олени. 1855 року сестри відкрили у Херсоні перший приватний пансіонат для дівчат, який згодом трансформувався у приватну гімназію, а 1867 року став першою жіночою гімназією міста. Також сестри власним коштом звели будівлю Товариства сприяння народній освіті, яке самі ж і заснували.

Можна натрапити серед зарослів й на сімейний мавзолей купців, меценатів та фундаторів Успенського собору Херсона родини Сізаревих.

Відомі науковці та історичні постаті

Фото: nekropol.smartcity.ks.ua

Свій останній спочинок на міському цвинтарі Херсона знайшов уродженець Іванівки Платон Бурачков — відомий археолог та нумізмат. Його колекція нараховувала майже півтори тисячі предметів (починаючи від монет і закінчуючи виробами з золота). 1883 року цю колекцію придбав Державний історичний музей.

Тут же похований страчений 19 січня 1938 року письменник та педагог, громадський діяч, засновник першої в регіоні національно-культурної організації «Українська хата» Микола Чернявський. Письменника, який завжди відверто виступав проти радянської системи, постійно переслідувала тодішня влада, він кілька разів був заарештований (зокрема й у справі Спілки визволення України). Саме в Херсоні Чернявського й було розстріляно. Документ, в якому значиться інформація про страту письменника, було підписано виконувачем обов’язків керівника Херсонського міського відділу НКВС Павленком.

Є на нашому некрополі й могила, яка стала відголоском однієї з найчорніших сторінок історії польського народу — Катинської трагедії. У херсонській в’язниці 1941 року помер бригадний генерал Війська Польського, письменник Маріуш Заруський. Чоловіка у Польщі пам’ятають також як засновника гірської рятувальної служби в Татрах, популяризатора вітрильного спорту. На його честь у Херсоні щороку відбувається вітрильна регата.

Фото: nekropol.smartcity.ks.ua

Нагадують місцеві могили й про один з чорних днів нашого рідного міста — тут поховані жертви вибуху на першому танкері, виготовленому в Херсоні. 28 грудня 1952 року під час останніх робіт перед спуском танкера на воду на ньому прогримів потужний вибух, внаслідок якого загинуло 9 робітників. Через інцидент заарештували та засудили до 25 років ув’язнення низку керівників суднобудівного заводу, а також відповідальних за роботи на танкері. Безпосередній винуватець вибуху газозварювальник був на той час неповнолітнім, тож тільки він отримав «найм’якший» вирок — 10 років за ґратами. Сам танкер наступного року таки відремонтували та спустили на воду.

Нині всі ці історії можна прочитати на папері, відшукати дані про цікавих особистостей в інтернеті, систематизувати та дійти логічного висновку про ті чи інші події в історії нашого рідного міста. Тут справді поховано багато визначних особистостей, які робили внесок не лише в історію Херсона, але й цілого світу. Проте нащадки, на жаль, про них забули — для нас ці люди лишилися далекими, зафіксованими тільки на папері. А те, що ми щодня ходимо повз їх могили, навіть не вкладається у нашій голові.

Матеріал підготований за інформацією, викладеною на сторінці ініціативи «Херсонський Некрополь».

Долучайтесь до наших соцмереж: Telegram-канал та Instagram

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися