Науковці Херсонського державного аграрного університету випадково винайшли новий вид екологічного полімеру. Експериментуючи з технологіями вирощування грибів, вони створили природній пінопласт, йдеться у сюжеті ТСН.
Вчені вивчали, на якому з природніх субстратів гливи родитимуть найкраще. Проводили різні експерименти на цю тему й випадково помітили, що грибниця перетворює солому та лушпиння соняшника на твердий матеріал на кшталт пінопласту.
Назви для самого винаходу ще не вигадали, проте запатентувати його як спосіб використання сільськогосподарських відходів учені все ж встигли.
За словами співробітника ХДАУ Ігоря Чернишова, цей матеріал можна і різати, і пиляти, й розминати, надаючи йому необхідної форми.
«Усе необхідне для побуту з цього матеріалу можна зробити. Природа сама створює такі предмети, ми ж їх тільки формуємо, надаємо необхідної форми», — говорить доцент кафедри технологій переробки сільгосппродукції ХДАУ Максим Левченко.
З цього безіменного природнього пінопласту в Херсонському державному аграрному університеті вже встигли створити кілька звичних у побуті речей — вазу для квітів, абажур для лампи, пивний кухоль і, навіть, тротуарну плитку. За словами дослідників, робиться це доволі просто: заражену грибницею суміш вкладають у спеціальну форму, далі дають міцелію розвинутися, коли ж отримують необхідний за формою предмет, розвиток грибниці зупиняють. На весь процес іде 14 днів — далі з виробу можуть прорости гриби.
Більше про винахід херсонських вчених дивіться у сюжеті ТСН:
Давай дружити!
Підпишись наш 🍉Telegram-канал (там оперативні херсонські новини та інсайди) та на наш 🍉Instagram (фото, колажі, короткі цікаві тексти).
Ми тебе любимо❤️
