Консультує Сергій Плахотнюк, адвокат, керівник Херсонського офісу Мережі правового розвитку при ГО «ІРЦ «Правовий простір». Автор статті — Сергій Плахотнюк.
До Херсонського офісу МПР при ГО «ІРЦ «Правовий простір» часто звертаються люди саме з питаннями щодо звільнення від відповідальності за споживчими кредитами на час карантину. Аналізуючи ці звернення, можна зробити висновок, що наші люди недостатньо поінформовані про те, на які саме кредити поширюється така заборона. Так, люди чомусь вважають, що звільнення від відповідальності стосується абсолютно всіх споживчих кредитів, незалежно від дати укладення договорів споживчого кредитування (кредитних договорів). Проте, це не так: дата укладення договору тут має вирішальне значення.
Розбираємось у законодавстві
Шляхом прийняття Закону України № 533–IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» було доповнено пунктом 6 такого змісту:
«6. У разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року виконання зобов’язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов’язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 10561 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по 31 травня 2020 року (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 31 травня 2020 року виконання зобов’язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону».
Таким чином, на законодавчому рівні було заборонено всім кредитодавцям (банкам) нараховувати штрафні санкції за договорами споживчого кредитування. А зроблено це було шляхом внесення відповідних змін до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування».
Коли банки не дотримуються заборони
На просторах Інтернет можна знайти чимало статей, написаних на цю тему. Проте вони не містять інформації про те, що введена на час дії карантину заборона нараховувати штрафні санкції по споживчим кредитам не стосується абсолютно всіх споживчих кредитів. Іншими словами, що є такі споживчі кредити, на яких дія цієї заборони не поширюється, а значить кредитодавці (банки) можуть не дотримуватись такої заборони.
Справа в тім, що розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» того ж Закону «Про споживче кредитування» містить пункт 2 наступного змісту:
«2. Дія цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені після дня набрання чинності цим Законом».
Сам же Закон «Про споживче кредитування» набув чинності 10 червня 2017 року.
От і виходить, що введена на час карантину заборона нараховувати штрафні санкції поширюється лише на договори споживчого кредитування, які були укладені на наступний день після дня набрання чинності, а саме з 11 червня 2017 року. Тому що норма закону, яка забороняє нараховувати штрафні санкції по споживчим кредитам, є частиною Закону «Про споживче кредитування», що набув чинності 10 червня 2017 року.
Відповідно всі ті люди, які взяли споживчий кредит до 11 червня 2017 року, а тоді, до набрання чинності Законом «Про споживче кредитування», споживчими кредитами вважались всі, в який вказано про те, що ціллю даного кредиту є споживчі цілі, тобто всі ці кредити на придбання нерухомого майна і транспортних засобів, що до цього часу непогашені, – залишились незахищеними під час карантину.
Про це варто знати. Особливо людям, які взяли споживчий кредит до 11 червня 2017 року, оскільки ніщо, окрім совісті, кредитодавцям (банкам) не забороняє нараховувати штрафні санкції за цими кредитами.
Хотілось би, щоб на це звернули увагу і суб’єкти законодавчої ініціативи. Адже запроваджений державою підхід, коли одній частині позичальників за споживчими кредитами надається допомога у вигляді заборони нараховувати штрафні санкції, а другій частині позичальників такої допомоги не надається, – виглядає дискримінаційним і несправедливим. А більше через те, що цю другу частину позичальників держава, шляхом введення карантинних правил, сама штучно обмежила або взагалі позбавила можливості заробляти кошти на оплату тих же споживацьких кредитів.
Продовження терміну дії заборони
Слід зазначити, що 13 травня 2020 року Верховна Рада України продовжила термін заборони — до 30 червня 2020 року. Це було зроблено шляхом ухвалення іншого закону, який вніс зміни до пункт 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування» (зміни: слово «квітня» замінено словом «червня» та у всіх місцях слово «травня» замінено словом «липня»). Проте на час написання матеріалу цей закон ще не набрав законної сили, через що пункт 6 розділу IV Закону Закону України «Про споживче кредитування» було викладено у «старій» редакції, яка найближчими днями актуалізується.
Публікація підготовлена в рамках проєкту ГО ІРЦ «Правовий простір» № SG53583 «Громадський штаб протидії поширенню коронавірусу в Херсоні «COVID-2019 INFO Херсон» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Викладені в цій публікації думки належать автору і не обов’язково відображають погляди Міжнародного фонду «Відродження».
