Наскільки важливим є відеоспостереження в сучасному місті? З одного боку, камери можуть стати гарантією безпеки, з іншого — їхнє використання може призвести до втручання в особисте життя. «Кавун.Сіті» досліджує, як працюють камери спостереження у Херсоні, наскільки це відповідає реформі правоохоронних органів та де знаходиться межа приватності.
ДТП із постраждалими підлітками
В Херсоні іще дуже добре пригадують минулорічну історію, коли поблизу пішохідного переходу в мікрорайоні Житлоселище збили двох підлітків, які прямували до бібліотеки. Майже одразу в мережі з'явилось відео з реєстратора водія, який проїздив неподалік.
Водійка «Volkswagen Touareg» в результаті визнала свою провину та отримала покарання. Але саме тоді в Херсоні вчергове заговорили про необхідність якісних камер спостереження за рухом на дорогах. Адже іншого відео, окрім як з реєстраторів, не було. Саме у момент інциденту назустріч їхало авто, запис із якого і став доказом.
Адвокат Максим Заремба також зазначає: «Відеозапис напевно є найкращим способом встановити певні обставини — і такі записи можуть принести чимало користі у справі громадської безпеки. Проте, варто дотримуватися певних умов здійснення такого відеоспостереження».
Про останнє — умови відеоспостереження — ми поговоримо далі.
Херсон і камери спостереження
Вебкамери в популярних громадських місцях у Херсоні доступні кожному охочому — достатньо пройти за посиланням.
Але це лише кілька вебкамер на понад 250-тисячне місто, яке вже наприкінці весни наповнюється туристами і до кінця вересня залишається містом-трансфером для тих, хто їде відпочивати. Чи це всі камери?
Ні, не все. В Херсоні з 2019 року запровадили систему «Безпечний Херсон», завдяки якій коштами місцевого бюджету придбали від самого початку 20 камер спостереження.
Начальник управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції України у Херсонській області Олександр Федотов запевнив, що подібні камери дозволяють розшукувати зниклих, зокрема дітей, а також визначати викрадені автомобілі, які проїхали повз камери спостереження.
Програмне забезпечення дозволяє розпізнавати обличчя осіб, які перебувають у розшуку, а також реагувати на номери авто, які раніше не перебували у даному населеному пункті. Але наскільки ефективними є 20 камер на 250-тисячний Херсон?
Якщо порівняти із Києвом, то наразі у столиці встановлено 7 000 камер спостереження. Це приблизно 1 камера приблизно на 530 мешканців Києва. Звісно, не враховуємо гостей. У Херсоні це приблизно одна камера на 12 500 осіб. Різниця суттєва.
«Безпечне місто» в Херсоні: який ефект від витрачених коштів
У 2019 році, як ми вже зазначили, програма почала свою роботу. Ось що закупили для її реалізації.
Варто додати, що окрім придбаного, також виконали ряд технічних робіт майже на 500 000 грн. Наразі триває монтаж волоконно-оптичних мереж та встановлення відеокамер з активним обладнанням.
А як зі злочинністю?
За допомогою камер відеоспостереження розкрито та встановлено місцезнаходження 4 автомобілів. Але всього на Херсонщині викрали 199 авто за 2019-й рік, більшість з яких — у Херсоні. Поліція повідомляє, що саме за допомогою системи відеоаналітики «Безпечне місто Херсон» та раніше встановлених у місті відеокамер, в області розкрито 3 умисних вбивства, 11 грабежів та розбійних нападів та 23 крадіжки.
В деяких містах — Київ, Одеса, Дніпро, Чернігів — завдяки новітнім технологіям відеоспостереження розкривається близько 30% злочинів за даними Нацполіції. Серед цих міст є і Чернівці — обласний центр, який за кількістю мешканців можна порівнювати із Херсоном. Але у нас наразі лише здійснюють перші кроки.
Враховуючи той факт, що раніше в Херсоні камери спостереження не
працювали - і це значно перешкоджало розслідуванню злочинів, прогрес
є. Але важко сказати, що він істотний. Так, є доволі гучні випадки. Точніше один, який поліція наводить за приклад. Це викриття особи, яка на території області шахрайським шляхом ошукала двох фермерів.
Збитки становили 850 тис грн. Злочинець використовував автомобіль з
викраденими державними номерними знаками та час від часу змінював
на справжні.
Саме за допомогою камер відеоспостереження відстежили
його пересування та затримали «за гарячими слідами».
Але повторимось: це єдиний гучний кейс, про який і розповідає поліція.
Чимало справ із ДТП доходять до суду завдяки даним реєстраторів, а не камер спостереження.
Де в Херсоні іще встановлять камери
На програму «Безпечне місто Херсон» за три роки планують витратити 8,7 млн грн з міського бюджету. Як буде коригуватись програма у відповідності до умов карантину та епідемії коронавірусу, наразі невідомо.
Де планують встановити камери? Цей перелік так само є в програмі. Ось об'єкти, які мають обладнати камерами спостереження до 2021 року включно.
Як бачимо, найбільше «пощастить» площі Ганібала. Судячи з переліку, камери розміщуватимуть у тих місцях, які часто потрапляють до новин про ДТП. Усього — 32 камери спостереження.
Але де межа приватності, коли йдеться про відеоспостереження?
Приватне та суспільне
Ми поступово звикаємо до того, що в навіть у найменших крамничках є камери спостереження, не кажучи вже про супер- та гіпермаркети. Там їх встановлюють для контролю з можливими крадіжками. Вуличні камери спостереження також поступово стають нормою життя, але чи всюди камери доцільні? І чи не перетворить це демократичні починання на поліцейську державу?
Отже, камери спостереження у громадських місцях встановлюються з метою запобігання та скорочення злочинності. Проте нерідко стають абсолютно безпорадними, коли справа доходить до суду. Іноді власники камер — йдеться про особисті камери — відмовляються надавати відео з тих чи інших причин. В результаті, суспільний інтерес встановлення камер втрачається.
Оскільки практика застосування камер відеоспостереження в тому ж Херсоні наразі невелика, то виникають проблеми з використанням відео з цих камер. Нацполіція не завжди має гарантії збереження відео з камер — для цього теж встановлюються строки. Якщо ці строки пропустити, відео стає недоступним. Цю проблему має вирішувати місцева влада завдяки правильним та злагодженим діям із Національною поліцією. Однак, проблема наразі існує.
Де починається поліцейська держава
Демократична держава, звісно, гарантує дотримання прав і свобод людини, одним із яких є право на приватність. Однак, на шляху до демократичної будь-яка держава може стикнутись із поворотом у бік поліцейською, коли права людини перетворюються на джерела пошуку компромату та залякування. Відеоспостереження — один із аспектів маніпуляцій, причому не лише в Херсоні чи в цілому в Україні. Камери спостереження на робочих місцях, у лікарнях та інших закладах начебто вберігають від небезпеки. З іншого боку, невміле або заздалегідь незаконне використання відео з них може стати підставою порушення прав і мати дуже важкі наслідки.
Звернемось до того, про що ми згадували на початку: як саме має проводитись відеоспостереження. Коментує адвокат Максим Заремба.
Максим Заремба
«Відповідно до статті 307 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
Людина, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Але витрати, пов'язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою.
Отже, фактично, відеоспостереження, в першу чергу, повинно проводитись відкрито, тобто фізична особа може вільно дізнатися про факт її знімання на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку. В іншому випадку – це порушення норм чинного законодавства України».
Як забезпечити ту саму відкритість зйомки?
«Відкритість відеозйомки може бути забезпечена шляхом доступного та зрозумілого повідомлення про це. Наприклад, при вході у різні заклали слід розмістити табличку із відповідним попередженням: «Увага! Ведеться відеоспостереження!» Тоді можна вважати, що відвідувачі цих закладів надали свою мовчазну згоду на зйомку.
Важливим є те, що записуюча техніка має бути відкритою і не прихованою. Щодо відеоспостереження на роботі, то роботодавець має право встановити камери відеоспостереження за своїми співробітниками в офісі. Із цим положенням необхідно ознайомити всіх співробітників за підписом.
Тому відеоспостереження, яке проводиться в рамках трудових функцій працівника і здійснюється у відкритому вигляді в офісі, а допущені особи перебувають там для здійснення своїх трудових обов'язків, не можна вважати втручанням в особисте життя працівника.
А от відсутність в такому форматі письмової згоди на відеозйомку на робочому місці — це підстави вважати запис незаконним. Винятком, що дає право на здійснення негласного відеоспостереження, є діяльність підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукових діяльність і мають право негласно знімати інформацію з каналів зв’язку, застосовувати інші технічні засоби отримання інформації виключно за рішенням суду».
Як щодо відеоспостереження на вулицях?
«Щодо можливого встановлення відеоспостереження на вулицях міста, лід керуватися загальним вищевказаним правилом, що зйомка в громадських місцях законом не заборонена.
Однак, слід враховувати, що зйомка може проводитися публічного місця загалом, а не конкретної людини на вулиці, наприклад. Тому, якщо фізична особа попросила Вас припинити цілеспрямовано знімати саме її, то необхідно припинити зйомку даної особи і видалити кадри за її участі».
Замість висновку
Позиція українських судів щодо дотримання права на приватність доволі різноманітна. Проте є звернення до Європейського суду з прав людини, рішень якого Україна має дотримуватись. І принаймні ця практика гарантує напрацювання практики українськими судами. Проте, для того, аби дійти до Європейського суду, необхідно мати час, кошти і сили, а це є не завжди.
