Ми вже повідомляли, що херсонські журналісти взяли участь у парламентських слуханнях у Верховній раді України з безпеки журналістів. Розповідаємо, як це було і для чого це потрібно.
Розголос
Під час слухань, до і після них журналісти здебільшого солідарні в думці про те, що без розголосу ефективне розслідування та профілактика нападів неможливі. Парламентські слухання — це не лише одна із форм роботи Верховної Ради України, а й можливість висловитись журналістам різних видань та різних регіонів.
В Національній спілці журналістів України повідомляють: кожен п'ятий день в Україні б'ють журналіста. Такі страшні факти призводять до серйозних травм, іноді — до смертельних випадків, але в будь-якому разі, журналіст, на якого скоєно напад або вчинено спробу нападу, страждає щонайменше психологічно.
«Ми привертаємо увагу до того, що в Україні нині на неприпустимо великому високому рівні фізична агресія щодо журналістів, вона відбувається на фоні системної безкарності. І, відповідно, вона потребує насамперед реакції української влади і правоохоронців. Міжнародні наші партнери надзвичайно стурбовані рівнем агресії та рівнем безкарності, який фіксується в Україні», - наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Сергій Томіленко під час парламентських слухань у Верховній Раді України 6 листопада 2019 року
«Індекс фізичної безпеки журналістів України» — моніторинг, який Національна спілка журналістів України проводить спільно з партнерськими організаціями — висвітлив доволі шокуючі факти. Відповідно до підсумків, за 10 місяців 2019 року зафіксовано 60 інцидентів фізичної агресії до працівників медіа. Серед постраждалих 60 % — це чоловіки-журналісти, а 40 – жінки (торік цей показник зріс на 50 %). Регіони, в яких фіксується найбільше проявів фізичної агресії щодо журналістів, – це Київ та Київська область (17 інцидентів фізичної агресії за 2019 рік) та Одеська область (11 інцидентів). Такі андилідерські позиції ці регіони зберігають протягом 3 років.
Безкарність
Саме на цьому наголошували майже всі учасники слухань. Безкарність погроз і нападів на журналістів — це одна із суттєвих проблем сьогодення. Більш того, основні претензії колеги виставляли структурам Генеральної прокуратури України у всіх регіонах, проте Генеральна прокуратура — це єдина структура, яка не була представлена на парламентських слуханнях жодним представником. Отже, про зміни на краще годі й чекати.
Підкреслили колеги і той факт, що чималий захист забезпечують партнерські і донорські організації, а також солідарність і підтримка журналістів.
Херсонські кейси
На парламентських слуханнях були присутні херсонські представники НСЖУ, зокрема виступ був запланований у Олени Нечипуренко. Також у залі була присутньою авторка даної статті Євгенія Вірлич.
Запис парламентських слухань доступний за посиланням внизу. Ми подаємо від часу виступу Олени Нечипуренко.
Два напади, які було скоєно в Херсоні протягом півроку, становили гучний резонанс: 10 липня 2018 року — на Євгенію Вірлич у приміщенні виконкому Херсонської міської ради, 18 січня 2019 року — стрілянина у прес-клубі «Новий день» у самісінькому центрі Херсона. В обидвох випадках ніхто і досі не поніс покарання: лише після стрілянини під домашній арешт потрапив один із імовірних причетних Кирило Стремоусов. Але наразі справа тягнеться, а, як відомо, чим довше затягується розгляд справи, тим менше шансів покарати винних.
В обидвох випадках лише розголос допоміг активніше вести слідство. Але від цього стає не набагато легше, адже фактична безкарність не дає гарантії завтра бути захищеному журналісту, який веде резонансне розслідування, або просто присутній на прес-конференції.
