Цей серіальчик краще дивитись у вихідний. Можна навіть з родиною, але бажано з дорослою родиною. Принаймні старшою за 16. По-перше, деякі словечки і фразочки, які не мають знати діти, там є. А по-друге, серіал все ж таки важкуватий для дітей. Та заспойлерю одразу: серіал, як на мене, гідний.
Стрічка захопить десь ближче до середини першої серії
Починається серіал з того, що шахістка Елізабет Хармон у готелі в Парижі у 1967-му просинається від того, що в її двері гуркотить чоловік з персоналу готелю, аби її розбудити. Вона запізнюється на важливий матч із росіянином Борговим. Далі, коли Елізабет дивиться в очі Боргову, починається історія її життя з дитинства.
Маленька Елізабет Хармон разом із матір'ю потрапляє в аварію, де мати гине, а маленька Бет залишається сиротою. Їй всього 9 років. Оскільки батько невідомий, Бет опиняється в дитячому будинку.
Скріншот стрічки
Відсилки до спогадів про маму Бет — Алісу — триватимуть у кожній серії, здебільшого на початку. Згодом стануть зрозумілими особливості поведінки Бет — вона часто згадуватиме маму та певні обставини життя. І батька так само згадає.
В дитбудинку Бет починає цікавитись шахами — її навчить грати тамтешній... прибиральник.
Скріншот стрічки
Він же позичить Бет перші 10 доларів для участі в турнірі з шахів, але вона не встигне їх віддати: мине багато часу і її перший вчитель піде з життя. Ви побачите ще кілька пронизливих моментів стосовно його ставлення до своєї учениці, за якою він спостерігав решту свого життя.
Скріншот стрічки
Непереможна шахістка, якій не було рівних
Бет пощастило — її всиновила родина. Щоправда, життя родини не було безхмарним — згодом її прийомна матір залишиться одна. Втім, це точно краще, аніж життя у притулку.
Іще в дитбудинку Бет навчилась грати подумки: не було шахівниці, де вона могла б тренуватись, тому партії вона переживала в голові, дивлячись на стелю, як лягала спати. Чимало в цьому допомагали і транквілізатори, які давали в сиротинці в якості заспокійливого. До речі, таблетки також у стрічці зіграли не останню роль.
Бет бере участь у перших змаганнях у своєму житті — і поступово перемагає геть усіх своїх суперників. Вона опиняється у суто чоловічому світі шахів — саме таким він був всередині ХХ століття. Так, є кілька жінок, які вчаться грати, але далеко вони не йдуть — згодом кидають захоплення. Для Бет шахи стають не просто захопленням, а життям.
Скріншот стрічки
Дуже приємним у стрічці особисто для мене виявився той факт, що в цілому ставлення до Бет з боку чоловіків, які фактично є суперниками, доволі доброзичливе. Тут майже немає прикладів зверхнього ставлення до жінки-шахістки. Так, певні моменти є, але в цілому оточення Бет доволі доброзичливе, а зрештою саме вони допоможуть їй перемогти у вирішальному матчі. Ой, я це заспойлерила :).
Загальні враження від стрічки
Не буду далі описувати сюжет — це точно буде зайвим. А от загальними враженнями поділюсь.
Стрічка захоплює одразу, а от приблизно з п'ятої серії відірватись мені було важко вже аж до самого кінця. Хоча, чесно кажучи, кінець передбачуваний.
Мені стало дуже цікаво, чи був прототип Бет Хармон в реалі. Виявляється, не було. Тому і не намагайтесь дізнатись, що буде далі, якщо почитати біографію прототипу. Героїня стрічки — абсолютно оригінальна, лише деякі риси взяті з реальних шахістів. Наприклад, можна впізнати десь сліди біографії американця Боббі Фішера. Деякі партії також складені на основі партій відомих шахістів. В цілому ж, історія та образ повністю вигадані. І це захоплює!
Також зазначу, що стрічку хочеться переглядати ще раз — особливо певні моменти, а продовження також побачити є бажання. Отже, дуже рекомендую переглянути. До речі, виникло таке припущення, що в продовженні цілком може бути центральною лінія кохання Бет Хармон, адже в перших 7-ми серіях шахістка залишалась такою собі Сніговою Королевою із льодяним серцем. І взагалі, цій лінії уваги майже не приділяли. Тож дуже цікаво, чи буде продовження і яким саме воно буде.
Скріншот стрічки
Ложка дьогтю: чи були кіноляпи?
Куди ж без ляпів, особливо коли йдеться про серіал. Ну це моє, суто суб'єктивне: я чомусь помічаю, що в серіалах їх більше. І тут я такі теж помітила.
Щоправда, варто зазначити: я не бачила у «Ферзевому гамбіті» шахових ляпів. Проте, може я просто не шахістка, а лише знаю, як ходять фігури? А може дається взнаки, що консультантами серіалу все ж таки були знані шахісти.
Головним ляпом, на мою думку, був один-єдиний: росіяни, які російською розмовляють з акцентом. Це не так, щоб дратувало — просто дивувало: серіал зроблений настільки дорого і яскраво, що подібного не мало бути. І це при тому, що в стрічці були й ті, хто чисто говорив російською. Але кілька героїв — зокрема один із головних, радянська зірка шахів Боргов — говорили з акцентом, хоча і хорошою російською.
Скріншот стрічки
Ну і ще один ляпчик, який американські сценаристи та навіть автор книги, за якою писали сценарій, могли реально не врахувати. В сьомій серії Бет грає з принциповим радянським суперником і її консультують телефоном друзі зі США: партію відклали, тож є час. Друзі телефоном розповідають, як їй діяти в тих чи інших ситуаціях проти Василя Боргова. А тепер уявіть: до готелю в СРСР телефонують зі США, розмова стосується іміджевого для СРСР турніру з шахів — хіба тодішнє КДБ не прослухало б розмову? Та звіно, що прослухало б. І доповіло Боргову та його оточенню.
Але на цьому, власне, ляпи і завершуються. Принаймні такі, які добре видно. Як бачите, їх небагато, а око вони не дратують.
** Редакція може не поділяти думок і поглядів, висвітлених в розділі «Блоги».
Давай дружити!
Підпишись наш 🍉Telegram-канал (там оперативні херсонські новини та інсайди) та на наш 🍉Instagram (фото, колажі, короткі цікаві тексти).
Ми тебе любимо❤️
