І хоча до річниці депортації кримських татар іще далеко — вона у травні, саме січень та лютий стали у 2014 році дуже пекельними та трагічними для кримських татар. Ми зібрали підбірку матеріалів, які дозволять Вам більше дізнатись про те, що передувало депортації, як вона проходила і чому радянська влада і надалі нищила пам'ять про геноцид кримських татар та інших народів, які постраждали від депортації.
Замість вступу
Давайте почнемо із короткого вступу та розвіювання основних міфів про депортацію.
По-перше, депортація тривала не один день — вона розпочалась 18 травня і розтягнулась на тривалий строк. Тому сьогодні ми вшановуємо пам'ять всіх загиблих і початок депортації.
По-друге, і цим дуже люблять маніпулювати, радянська влада депортувала не лише кримських татар. Крім 191 000 депортованих татар, радянська влада вигнала з півострова 9620 вірмен, 12420 болгар і 15040 греків. Усіх їх колективно затаврували зрадниками і вважали за громадян другого сорту протягом багатьох десятиліть в СРСР]. Серед депортованих були і 283 особи інших національностей: італійці, румуни, караїми, курди, чехи, угорці і хорвати, що також вказує на те, що у Криму була проведена етнічна чистка. У 1947 і 1948 роках місцеве МВС депортувало з Криму ще 2 012 ветеранів-репатріантів з кримських татар. За підрахунками самих кримських татар, депортованих було набагато більше, аніж 191 000 осіб.
Так ось, депортували дійсно не лише кримських татар, але їхня чисельність була найбільшою — і на цьому варто наголошувати. Саме ознака належності до нації стала приводом депортації. На жаль, сьогодні можна почути маніпуляції з цього приводу на кшталт «постраждали не лише кримські татари». Цього ніхто і не приховує — від етнічних чисток радянської влади загалом і Берії зокрема постраждали чимало народів, але у 1944 році найбільша кількість депортованих — це саме кримські татари.
Проєкт Ukraїner представив короткий пізнавальний ролик про те, хто такі кримські татари. Подивіться — він дійсно цікавий.
Читаємо та дивимось історію депортації
Ми ділимось тими ресурсами, якими користуємось самі. Отже, про кримських татар — ближче до Херсона і Криму.
Радіо «Куреш»
Культурно-спортивний центр «Куреш», створений у 2014 році, наразі розвиває в Херсоні та на Херсонщині культуру кримських татар, запроваджує низку заходів, захищає права та виступає ініціатором та підтримкою важливих законодавчих ініціатив.
Зокрема організація має свій сайт та радіо. Тут можна регулярно читати про новини Криму, фейки Росії про Крим, про підготовку, святкування та вшанування важливих дат. Вся актуальна інформація про Крим і кримських татар є на сайті. Наразі сайт недоступний. Думаємо, що це з міркувань безпеки.
Кримський дім
Проєкт, який добре знають в Україні та за її межами. Окрім важливої для кримчан інформації, тут також можна побачити чимало матеріалів саме про депортацію. Заходьте на сторінку та знайомтесь. Щоправда, останні оновлення — в березні 2022 року, проте попередня інформація цікава.
Голос Криму
Інформаційна агенція «Голос Криму» – це кримський інформаційний проект, заснований в 2014 році громадською організацією «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім». Тут — оперативні новини, розслідування, тексти, аудіо та відео. Матеріали ви можете знайти на будь-які теми: від історії до останніх новин. Ми часто користуємось інформацією з цього ресурсу — дуже рекомендуємо!
Гульнара Бекірова
Історикиня, фахівчиня з питань Криму — її роботи варто прочитати. Чимало її інтерв'ю є у відкритому доступі.
Гульнара Бекірова
Гульнару Бекірову зокрема запрошують для історичного консультування щодо подій у художніх стрічках. Також пані Гульнара веде активну просвітницьку діяльність, а її мова, попри те, що вона науковиця, доволі доступна і цікава. Роботи Гульнари Бекірової перекладають різними мовами.
Дуже рекомендуємо подивитись сюжет, в якому Гульнара Бекірова розповідає про дивний підручник з історії, який випустили в Росії. Це той рідкісний випадок, коли піднесена росіянам історія не сподобалась ані росіянам, ані українцям.
Окремі передачі та книги
Звісно, ми не охопимо всього матеріалу про депортацію кримських татар і кримських татар в цілому. Але ми можемо запропонувати напрямки — і Ви точно знайдете ще чимало цікавого. Ось, наприклад, окремі книги та передачі.
Як завжди, актуальна «Історична правда» Вахтанга Кіпіані.
Подивитись стрічку «Хайтарма» Ахтема Сеїтаблаєва просто необхідно, якщо Ви хочете знати погляд на історичні події радянської влади. В перекладі «Хайтарма» означає «Повернення». Сюжет фільму побудований на сталінській депортації кримських татар, яка була здійснена в травні 1944 року. Головним героєм стрічки постав пілот Амет-Хан Султан. За збігом обставин він приїжджає до своїх батьків в Алупку і в цей час починається операція НКВС з примусової депортації кримських татар. Зйомки проводились в Криму за участю як професійних акторів, так і простих жителів регіону, зокрема, людей похилого віку, які пережили трагічні події 18 травня 1944 року. Роль Амет-Хана Султана виконує сам режисер Ахтем Сеїтаблаєв.
«Чужа молитва» — так само пронизливий фільм, який не полишає до останнього кадру. У стрічці режисер розповідає історію, засновану на реальних подіях, про молоду кримськотатарську дівчину Саїде Аріфову. Ризикуючи власним життям, вона двічі врятувала врятувала 88 єврейських дітей-сиріт від нацистів та НКВС. Події відбувалися під час Другої світової війни.
Стрічка, яка зробила відомим молодого режисера Нарімана Алієва. У 2020 році він отримав за неї престижну українську кінопремію «Золота Дзиґа». Ахтем Сеїтаблаєв, який виконав головну роль, отримав відзнаку у номінації «Найкраща чоловіча роль».
Сюжет цієї стрічки — це вже сучасні події. У кримського татарина Мустафи помирає його первісток, Назім. Батько приїжджає до Києва, куди його два сини поїхали після анексії Криму, аби повернути молодшого сина Аліма додому, а старшого поховати на батьківщині в Криму згідно з мусульманськими традиціями. Тут ви можете побачити сучасні труднощі і жахи, з якими стикаються наразі кримські татари.
Якщо у Вас є, чим доповнити наш матеріал, пишіть — залюбки додамо! Ми пам'ятаємо і шануємо нашу історію.
Підписуйтесь і читайте більше новин Херсона:
🍉Наш Телеграм-канал: t.me/kavuncity
🍉Наш Інстаграм: https://www.instagram.com/kavuncity/
