Цьогорічний конкурс пісні «Євробачення», який минув у британському Ліверпулі, повністю був присвячений Україні: від участі у фіналі України як минулорічної переможниці до стріт-арту в Ліверпулі в українських кольорах. Відеозамальовки перед виступом кожної країни-учасниці також пов’язували локації в Україні з британськими. Однак, у цих замальовках було багато Київщини та Львівщини, точково були інші регіони. Проте не було, наприклад, Миколаївщини, Херсонщини і багатьох інших. Між тим, Херсонщину багато пов’язує з Європою в цілому та Європейським союзом зокрема. Ми вирішили виправити цю особливість і пов’яжемо Херсонщину щонайменше з 5-ма країнами Європейського союзу.
Євробачення – один із символів культурного відновлення після війни
Тема конкурсу пісні Євробачення особливо цікава, якщо згадати історію його заснування. Вперше конкурс відбувся 24 травня 1956 року у Швейцарському Лугано. Тоді участь взяли 7 країн, але на той час, коли супутникового телебачення ще не існувало, організатори провели трансляцію для Європейської мовної спілки, що на той час можна вважати технічним проривом. І ідея полягала саме в культурному об’єднанні країн Європи, які відновлювались після нищівної Другої світової війни. Технологічний експеримент виявився вдалим – і поступово до участі долучались інші країни. Сьогодні в Євробаченні беруть участь понад 40 країн Європейської мовної спілки. До речі, це не лише країни Європейського союзу: це також Ізраїль, Австралія та інші.
Україна вважається однією з найбільш успішних країн на конкурсі. Коли країн-учасниць стало багато, у 2004 році ввели систему півфіналів. Напередодні, у 2003-му, Україна вперше брала участь у конкурсі і виграла вже за рік – першою переможницею була співачка Руслана. З тих пір наша держава тріумфувала ще двічі: завдяки Джамалі та гурту «Калуш». Також жодного разу Україна не зупинялась перед фіналом: ми завжди проходили до фінальної стадії конкурсу, а отже, підтримка європейських музичних фанів була і залишається потужною.
На Херсонщині свою діяльність провадили чимало європейців. Майже всі країни Європейського союзу полишили слід на Херсонщині. Тож зробимо історичний екскурс до 10-ти країн Європейського союзу, з якими нерозривно пов’язана Херсонщина. Можливо наступного разу Херсонщину не оминуть у відеороліках перед виступами?
Німецьке поселення Кронау
До 1915 року селище Високопілля у Бериславському районі Херсонщини мало назву Кронау. Засноване у 1869 році німцями селище вже за 10 років налічувало близько 86 дворів. Тут активно розвивалось сільське господарство, а у 1880-х роках навіть почав свою роботи пивоварний завод. Також тут були лісопильні склади та склади вина та величезний паровий млин, який забезпечував виробництво борошна. Наприкінці ХІХ століття у Кронау було кілька магазинів, винний погріб, корчма, пивна та дріб’язкова лавки.
Німецька колонія ставала дедалі більшою – сюди приїздили на сезонні роботи українці з різних областей, зокрема з Чернігова та Полтави. Дехто їхав додому, а чимало лишались жити – так створювались українсько-німецькі родини.
Згодом у Кронау, яке зрештою стали називати Високопіллям, збудували залізницю,чинну і зараз.
До окупації та обстрілів росіянами Херсонщини щороку у Високопіллі німецька громада області проводила фестиваль української та німецької культури «Кронау-фест».
Як проходив «Кронау-фест» у 2019 році
Російські війська окупували Високопілля 13 березня 2022 року, активно обстрілюючи селище до окупації. ЗСУ звільнили ж громаду з німецькою історією 4 вересня 2022 року: саме тоді над місцевою лікарнею замайорів Прапор України. Втім, обстріли селища продовжувались і після деокупації.
Село, де розмовляють старошведською
Коли у 2008 році Король Швеції Карл Густав XVI разом із Королевою Сильвією відвідали Зміївку на Херсонщині, це стало справжньою подією №1 для області. До цією події не лише збудували дорогу і відновили водопостачання в селі, а навіть знесли пам’ятник Леніну. Втім, він там вже був занедбаний.
У Зміївці, яка до окупації росіянами у 2022 році нараховувала понад 2500 мешканців, є кірха – Свято-Михайлівська церква, а також проживають етнічні шведи, які знають старошведську. Для зустрічі шанованого гостя богослужіння у храмі проводив шведський пастор.
Свій початок Зміївка, яка мала багато назв, бере також від часів переселення Єкатериною ІІ шведів із території нинішньої Естонії у 1782 році. Від самого початку село мало назву Ґаммальсвенскбю (Альтшведендорф або Старошведське).
Культура та історія Зміївки настільки багатогранна, що її можна описувати в окремому історичному дослідженні. Один той факт, що при в’їзді до села напис «Ласкаво просимо до села Зміївка» дублюється англійською, шведською та німецькою мовами, говорить про багату культурну спадщину громади. А на доданок, в селі діють три храми: православний, протестантський та греко-католицький. Ремарка: йдеться про час до окупації 2022 року.
Дивіться про Зміївку у проєкті Ukraїner
Італійський консул в Херсоні: Анжело Анатра
На будівлі шахово-шашкового клубу в Херсоні є меморіальна табличка про те, що тут проживав італійський консул Анжело Анатра. Власне, це був його маєток, який починає свою історію у 1905 році, коли італійський консул Анжело Анатра виявив бажання залишитися в Херсоні. За час перебування він активно займався не лише консульською, а й громадською діяльністю та підприємством. Щоправда, у 1919 році залишив Херсон.
Родина Анатра доволі успішно розвивала бізнес у Херсоні, а сам пан консул рекомендував соїм знайомим інвестувати в підприємництво в Херсоні. Так, саме Анатра порадив італійській родині Спозито вкластись у будівництво верфі з ремонту суден у Херсоні. Школа №34 в річпорту – це одне з домоволодінь родини Спозито.
До початку Першої світової війни родина Анатра мала 12 суден, що само по собі передбачало потужні експортні перевезення. Племінник Анжело – банкір Артур Анатра – на кошти родини навіть засновує перший у Херсонській губернії аероклуб та видає спеціалізований журнал. У 1913 році Анатра вже будує літаки і в тому ж році його родина купує авіазавод у Сімферополі. Ще трошки – і на території нинішньої Херсонщини Анатра будує аеродром. Перелічити всі захоплення і всю діяльність італійця в одній статті важко: це і підтримка парусного спорту, і заснування яхт-клубу, і навіть політична діяльність.
Як виглядає будинок італійського консула після обстрілів росіянами Херсона у 2023 році
Видатний поляк, який загинув у Херсоні: Маріуш Заруський
Ми торкнулись морської теми і яхт – у цьому контексті неможливо не згадати видатного поляка Маріуша Заруського, чиє ім’я майже не вимовляли за радянської влади. І зараз стане зрозуміло, чому.
Громадський діяч, фотограф, художник, поет, письменник, моряк, яхтсмен, мандрівник, а ще – підпільник і полятичний висланець, бригадний генерал польської армії і ад'ютант президента Республіки Польща. Альпініст, спелеолог, рятувальник, інструктор і популяризатор лижного спорту та гірського туризму. Важко перерахувати усі регалії та захоплення Маріуша Заруського.
Маріуш Заруський
Ще студентом, навчаючись в Одесі, Заруський постійно відвідував революційні гуртки. Його активність не залишилася поза увагою поліції — і перший свій строк він отримав у 1894 році: спочатку він сидів в одеській в’язниці, а згодом опинивсч і на півночі Російської імперії. Екстремальні умови Арктики не зламали пана Маріуша, а навпаки загартували в ньому наполегливість, витривалість, силу характеру, відповідальність за інших, сміливість тощо.
Зі спалахом війни Заруського мобілізували до військового формування на чолі з Юзефом Пілсудським, який вбачав у боротьбі з Російською імперією шанс на відродження незалежної Польщі. Після участі у десятці битв та сутичок на Волині й Поліссі Заруський прийняв командування полком. 1 жовтня 1917 р. його було ув’язнено у Перемиській фортеці за відмову присяги на вірність німецькому кайзеру й австрійському цісарю. Через два місяці він продовжив боротьбу на фронті на кордонах з Чехословаччиною, Білоруссю, Литвою. 1920 року отримав звання полковника. 1921 року чекав на звільнення у запас, зважаючи на поважний вік (55 років), однак, не судилося. 1923 р. за рекомендацією Пілсудського Заруського призначили на посаду генерального ад’ютанта президента Речі Посполитої Станіслава Войцеховського, а вже через рік підвищили до бригадного генерала. 1926 року Маріуш Заруський офіційно вийшов у відставку.
Однак, і тут не відпочивав. Заруський створив яхт-клуб у Гдині, ставши його командором. За час його головування було здійснено інтеграцію харцерського, академічного та клубного вітрильного спорту. Впродовж трьох літніх сезонів він проводив курси на звання морського яхтсмена і стернового. Придбали шведську шхуну, яку адаптували під потреби яхтингу та назвали іменем Завіши Чарного, славетного лицаря, що уособлював скаутські чесноти. Її капітаном став Маріуш Заруський. Під його командуванням вітрильник зробив 17 походів.
На початку Другої світової війни Маріуш Заруський з родиною перебував у Варшаві, а потім виїхав на Волинь і до Львова. Там його і заарештувала НКВС. Навесні 1940 року його етапували з львівської в’язниці до Херсона. Після поспішного слідства його засудили до 5 років таборів у Красноярському краї, одна,к він захворів. За різними версіями це була або дизентерія, або холера. У важкому стані Заруський потрапив до в’язничної лікарні. 8 квітня 1941 року Маріуш Заруський помер у Херсоні. Пізніше на міському Меморіальному кладовищі встановили меморіальний знак. У Херсонському костелі Пресвятого Серця Ісуса Христа знаходиться дзвін, привезений і встановлений на кошти польських харцерів, та меморіальна дошка на честь Маріуша Заруського.
Меморіальна дошка Маріушу Заруському
Виставка в Херсонському обласному художньому музеї,
присвячена Маріушу Заруському (2021 рік)
Вежа Вітовта: середньовічні сліди Литви на Херсонщині
Коли росіяни поширюють наративи про те, що до їхнього приходу на херсонські землі тут нічого не було, достатньо згадати оборонну споруду часів литовсько-руської держави, яку збудували у XV столітті: вежу Вітовта.
Вежа Вітовта
На момент будівництва, південно-західна частина сучасної України перебувала під владою Великого князя Литовського Вітовта і займала весь правобережний бік Дніпра, де іпроходив кордон. Відповідно існували митниці: одна з них перебувала в районі між Бериславом та Каховкою на острові Тавань (саме цей острів затопили під час будівництва Каховського водосховища, а нині, після руйнування росіянами ГЕС, він знову відкрився), а поруч, на правому березі, знаходилась дозорна вежа, яка контролювала південну частину острова. Ці території в подальшому відійшли до володіння Кримського ханства із побудовою трьох фортець: Кизи-Кермен у 1484 році (територія сучасного Берислава); Іслам-Кермен (Шагін-Гірей) у 1492 році (суасна Каховка) та Хан-Бурун на острові Тавань.
Між фортецями були натягнуті ланцюги через Дніпро, які перешкоджали сплаву козаків на човнах. В 1695 році фортеці зруйнували козаки під проводом Івана Мазепи. Дозорна вежа, перебуваючи обабіч, витримала ці події і збереглась до сьогодні.
Отже, ми згадали лише 5 країн Європейського Союзу, які залишили свій слід на Херсонщині. Якщо пошукати, то можна віднайти і всі інші. Кожна з країн ЄС береже і вивчає свою історію та зв’язки з іншими країнами. Так маємо робити і ми – і наступного разу, коли Євробачення виграє Україна, ми зможемо пов’язати у роликах перед піснями-конкурсантів кожну країну ЄС із українським регіоном. Зокрема Херсонщиною.
Тримаймося разом!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Все буде Україна!
