Напередодні Різдва у херсонському садку №33 імені Фрідріха Фребеля урочисто відкрили нову групу. А чому власне він носить ім'я Фрідріха Фребеля? Розповідаємо про видатного вченого.
Дитячий садок по вулиці Ладичука, 123 у Херсоні відновив свою роботу 19 грудня 2012 року. На сьогодні у закладі функціонує 5 груп, у яких виховується 125 дітей. Остання група відкрилася у 2016 році. У садочку створено усі необхідні умови для розвитку, виховання і навчання дітей дошкільного віку. Ось так виглядають його нові приміщення.
Гортайте галерею, щоб подивитись
Хто такий Фрідріх Фребель
Фрідріх Вільгельм Фребель (21 квітня 1782 — 21 червня 1852) — це видатний вчений, педагог епохи романтизму, творець ідей і практики суспільного дошкільного виховання, який започаткував підготовку вихователів дошкільних закладів. Саме він і є автором поняття «дитячий садок». Важливим завданням, яке ставив Фребель перед школою виховательок, було вивчення психофізіологічних засад розвитку дитини, оволодіння засобами впливу на неї, методами керівництва її розвитком, зокрема, засобами використання дидактичного матеріалу тощо. Фребель був представником ідеї самоствердження через самодопомогу, самовдосконалення.
Перший дитячий садок відкрили у 1840 році в Бад-Бланкенбурзі (Тюрингія) саме Фребелем. Він являв собою заклад для ігор і занять дітей дошкільного віку. Заслуга Фребеля полягає, насамперед, у запровадженні цієї назви дошкільної установи, яка прижилася, і дотепер вживається в багатьох державах світу. «Діти будуть рослинами, а я їхнім садівником!», — писав Фребель. Дитсадок повинен стати для дитини справжнім раєм, за аналогією до Едему, — вважав Фребель.
Погляди Фребеля на виховання дітей в дитсадках
На відміну від поширених на той час так званих «захоронок», де дітей тільки доглядали і вони могли робити все, що хотіли, дитсадок має виховне значення і завдання, має зміцнювати ще неміцний дитячий організм, розвивати розбуджені чуття дитини. «Дитсадок має не лише прийняти під нагляд недозрілих ще для школи дітей, але й зміцнити тіло, вправляти їх почуття, знайти їх душу, і розумно знайомити як з природою, так і з людським суспільством», — повторював Фребель.
Для розвитку дитини 2 — 7 років найважливішим розвиваючим засобом є гра, — говорив Фребель. Ігри– найкращий засіб виховання, який розвиває тіло, волю, фантазію дітей, збуджує їх думки. Йому належить заслуга у створенні системи дидактичних ігор, так звані «дари Фребеля», які принесли йому світову славу, поширившись у багатьох країнах світу.
Для переходу з дитсадка до школи дитина повинна пройти елементарну школу — це основи природознавства, релігії, математики, розвиток мови, вважав Фребель. Для роботи в дивтячих садках, до речі, залучалися лише жінки, тому у 1850 році відкрили заклад для підготовки виховательок — «садівниць».
Шість дарів Фребеля
Ця гра дуже популярна і сьогодні — її можна придбати або спробувати зробити самотужки. Ось приблизний її вигляд.
В Державній науково-педагогічній бібліотеці України імені В.О. Сухомлинського ми знайшли доволі детальні описи дарів Фребеля: елементів гри для дітей.
Кожна із ступенів розвитку має свій зміст і свою методику виховання. Педагогіка Фребеля охоплює всі щаблі розвитку і докладно аналізує педагогічний процес на кожній з них.
Засобами розвитку дитини дошкільного віку служать, по Фребелю, спеціальний дидактичний матеріал, різноманітні ігри, а також ліпка, малювання, моделювання, вирізування, розфарбовування і інші заняття. Вся робота дітей проходить в дитячому саду, мета якого сприяти розкриттю природних здібностей дитини, організувати «вивчення дітьми оточуючого, самостійне сприйняття ними зовнішнього світу, їх гри, їх самостійні дії, які виходять із внутрішніх спонукань, з проявів внутрішнього життя дитини».
Виходячи з інстинкту діяльності, Фребель розглядає самодіяльність як основний шлях, яким слід вести дитину. «Виховуйте з ранніх пір в дітях інстинкт діяльності», – закликає Фребель. — «Цілком здорова дитина завжди відчуває спонукання бути діяльною».
На основі широкої самодіяльності дитини і повинні бути побудовані всі заняття дитячого саду.
Основний дидактичний матеріал Фребеля, застосовуваний ним для вільної творчої гри дитини в дитячому саду, відомий у педагогічній практиці під назвою «дарів Фребеля». Він складається з 1) 6 кольорових м’ячів, обмотаних шерстю, пофарбованих в кольори веселки (червоний, жовтий, блакитний, помаранчевий, зелений і фіолетовий), які даються дитині ще на першому році його життя, 2) дерев’яних куль, циліндра і куба (отримуваних дитиною до кінця першого року), 3) куба, розділеного на 8 кубиків, 4) куба, розділеного на 8 продовгуватих брусків, 5) куба, розділеного на 27 кубиків, з них 21 цілих, 3 розділені на 6 призм і 3 розділені на 4 частини кожен, всього таким чином 39 геометричних тіл, 6) 27 цеглинок, з них 21 ціла, 3 розділені навпіл і 3 розділені вздовж, всього 33 геометричних тіла (ці предмети даються дитині у віці від 1 до 3 років). Далі дитина отримує для своєї гри палички, горох, насіння, камінчики, вигнуті металеві сірники.
Позитивною рисою Фребелівського матеріалу є те, що всі ці деталі (кубики, призми, цеглинки) дуже прості. У той же час вони дають дитині можливість споруджувати досить різноманітні споруди. У «дарах Фребеля» зібрана мінімальна кількість геометричних тіл, необхідних для дитячих споруд. Цінні якості дидактичного матеріалу Фребеля полягають в тому, що він сприяє творчим іграм дитини. «З усіх предметів дитячих ігор, – каже Фребель, – яким би не був їхній зовнішній вигляд, найбільше задоволення доставить дитині той, за допомогою якого він може створити і реалізувати найбільшу кількість образів, тобто зуміє викликати в собі найбільшу кількість живих образів і фантазій, що цілком задовольняють його уявлення… »
Тому Фребель протестує проти всіх тих іграшок, які не стимулюють дітей до творчої гри, проти іграшок, що характеризуються «крайньою оформленністю», оскільки такі іграшки вбивають силу творчої уяви дитини.
«Дитина, – говорить Фребель, – після огляду предмета в цілому бажає бачити його також і розкладеним на частини. А кинувши погляд на ціле і досягнувши другого, він прагне з частин знову створити ціле».
Виходячи з цього положення, Фребель і побудував свій дидактичний матеріал.
Після м’яча, кулі, циліндра і куба, (починаючи з третього дару) дитина отримує в своє розпорядження куб, поділений на частини.
Будівельний ящик, що містить, наприклад, третій дар, має форму куба; кришка з ящика повинна бути знята, таким чином, щоб дитина побачила все складне, що вміщує ящик, складений у вигляді куба. Вся методика занять побудована таким чином, що в кінці цих занять, дитина знову поєднує всі деталі в ящику-кубі. Побудова значної частини дидактичного матеріалу на принципі розподілу цілого числа на частини Фребель обгрунтовує своїми спостереженнями за дитиною, яка прагне «розділити тіло на частини з метою відкрити в ньому нові якості, винайти нові способи його вживання», а потім «побудувати з цих частин яке-небудь нове ціле».
Отже, матеріал Фребеля простий, систематично і поступово ускладнюється і, головне, дає можливість дитині творчо комбінувати його.
Фребель вкладає у свій дидактичний матеріал певний «філософський» сенс. Виходячи з інстинкту пізнання, який, як Фребель вважав, закладений природою в дитині, він вважає за необхідне через вивчення дитиною «дарів Фребеля» підвести його до розуміння різноманіття світу, а через це різноманіття – до пізнання єдності божественного початку.
М’яч представляється Фребелю основою, символом всякої єдності; кулястий м’яч, – каже він, це – конкретний образ єдиного, який проявляється у всьому: він однаковий, звідки не глянути на нього, тому він і є символом єдності в єдності. Навіть у самій назві м’яча (німецька назва) Фребеля чується вказівка на те, що м’яч є образ цілого. Засвоївши цей символ, дитина нібито починає розрізняти єдність у більш складних формах. Так, куб різний, в залежності від того, з якого боку на нього поглянути (з грані, ребра, Вершини); тому він являє собою, з точки зору Фребеля, символ єдності і різноманіття. Звідси послідовний перехід дитини у вивченні «дарів» від м’яча і кулі через циліндр до кубу Фребель розглядає, як відтворення послідовного розвитку всесвіту, як перехід від простого єдності в єдність, яким є м’яч, до єдності в різноманітті, існуючого в навколишньому людини природі, яким , наприклад, є куб. Шар – це «вираз чистого руху», куб – «тілесне вираження чистого спокою».
Через гру з дидактичним матеріалом – вважає Фребель – дитина знайомиться з поняттями форми, простору, руху, спокою, єдності, безлічі, цілого, частини і тому подібним, тобто вивчає життя і її закони у всьому різноманітті. Звідси Фребель йде далі і пропонує використовувати дидактичний матеріал для засвоєння абстрактної складної філософської системи, що йому здається абсолютно реальним. Так, він вважає, що «на якій би недосконалій і темній сходинці не стояла у дитини її здатність розрізняти предмети, згідно з законами її людської природи, в м’ячі вона з ранніх пір знаходить загальне вираження будь-якого предмета, а також і самого себе як самодостатнього цілого і замкнутого в собі єдинства. Це сприйняття … надзвичайно важливе для дитини». Фребель вважає, дидактичний матеріал «вводить дитину в загальне ознайомлення з тілами, природою і життям».
Через гру «пробуджується і прояснюється у дітей моральне почуття». Гра, за Фребелем, має величезне виховне, розумове і моральне значення. Вона є основою виховного процесу в дошкільному віці.
Крім ігор, пов’язаних з «дарами», Фребель пропонує різноманітну систему рухливих ігор, які ускладнюються відповідно до віку дітей. Рухливі ігри, як і ігри з дидактичним матеріалом, супроводжуються співом, для чого Фребель склав спеціальний збірник, що одержав широке поширення.
Розмові з дітьми та співу в процесі гри Фребель надає великого значення, так як слово, з його точки зору, є «найбільш істотним елементом в людському вихованні», а «спів належить до числа самостійних занять дитини» і, отже, має входити і у всі ігри.
Всі рухливі ігри – групові, що залучають у гру весь дитячий колектив. У багатьох з них є моменти співробітництва (наприклад, у грі в млин сильні діти допомагають слабким), суперництва, боротьби за перемогу (наприклад, гра з бігом наввипередки, гра у майстри і підмайстри).
У Фрідріха Фребеля в цілому іще багато різних напрацювань щодо виховання дітей в дитсадках, тому всім зацікавленим варто ознайомитись із ними — вони є і в перекладах.
Давай дружити!
Підпишись на наш Telegram-канал (там оперативні херсонські новини та інсайди) та на наш Instagram (фото, колажі, короткі цікаві тексти).
Ми тебе любимо
