У Херсонському національному технічному університеті два роки тому експонувалась виставка «75 світлин Вацлава Мошинського». Митець свого часу працював у цьому виші й навчав херсонську молодь мистецтву фотографії. З приводу відкриття першої посмертної виставки Вацлава Мошинського, редакція Кавун. City вирішила нагадати, що він зробив для нашого міста.
Один із творців херсонського телебачення
Майбутній митець народився 26 лютого 1935 року в місті Нова Одеса (нині у Миколаївській області). Про раннє життя фотохудожника та телевізійника відомо мало, проте ми знаємо, що навчався Вацлав Мошинський у Київському політехнічному інституті, який закінчив 1959 року, здобувши фах інженера-звукотехніка.
Фото: suspilne.media
Згадуючи свої юнацькі роки, чоловік розповідав, що навіть не знав, чим далі зайнятися. Його долю визначила випадкова зустріч на столичному Хрещатику. Якось прогулюючись центральною вуличкою Вацлав Мошинський зустрів знайомого з Херсона — колишнього директора театру Василя Коновалова.
«Він зрадів мені, а я зрадів йому. Ми перекинулись кількома словами й він мені говорить, що він директор студії. Я питаю: «Якої студії?» — «Телебачення» — «А є студія?» — «Студії ще нема, а я директор», — розповідав Мошинський про цю зустріч.
Випадковість, яка змінила життя чоловіка, відбулась на початку 1959 року. Коновалов запросив його до себе на студію, і вже в червні того ж року Мошинський почав працювати у Херсоні. 17 серпня в ефір виходять перші телепрограми, а з вересня телестудія почала транслювати свої передачі на регулярній основі. Це був суто місцевий продукт — новини області, кінофільми, телеспектаклі. До більшості із них приклав свою руку й Вацлав Мошинський, адже за час своєї роботи на студії він встиг попрацювати й режисером, і звукорежисером, і кінооператором, і навіть головним режисером студії.
Після того, як телевізійна студія у Херсоні стала на свої рейки й почала працювати на повну потужність, на кілька років життя Вацлава Мошинського розділилось між двома містами — Херсон та Київ. Для роботи на телестудії він мав покращити свій фах. Врешті 1975 року чоловік завершує Всесоюзний інститут підвищення кваліфікації працівників телебачення і радіо, й повертається до нашого міста. Провів у стінах обласної телерадіокомпанії Вацлав Сигізмундович близько 40 років. Завдяки йому світ побачили понад 3 тисяч телевізійних передач та 65 документальних фільмів.
Фото: photospilka.ks.ua
Хобі, яке стало покликанням
Саме під час роботи у Херсоні Вацлава Мошинського захопила й інша творча діяльність — художня фотографія. Певний час чоловік збирав свої роботи, не наважуючись представити їх публіці. Проте 1968 року таки відбувається дебют фотохудожника. Й одразу — міжнародний. Тоді на італійській фотовиставці Вацлав Мошинський вразив усіх своєю роботою «Розповідь про війну».
Натхнення для своїх фотокартин митець шукав у подорожах, зокрема — морських. До слова, протягом свого життя Вацлав Сигізмундович здійснив дві навколосвітні подорожі, мандрував і на херсонському вітрильнику «Товариш». Він став справжнім другом митця, став для нього і натхненням, і героєм фото- і кіноробіт.
Фото: kherson-news.info
Попри те, що основний час забирала робота на телебаченні, Вацлав Мошинський не полишав свого захоплення фотографією. Митець взяв участь у понад 200 вітчизняних та міжнародних фотовиставках, а 1996 року отримав міжнародне визнання, здобувши звання фотохудожника Міжнародної федерації фотомистецтва. Наступного року чоловік вступає до Європейської організації професійних фотохудожників.
Окрім цього Вацлав Мошинський був членом вітчизняних спілок журналістів, кінематографістів та фотохудожників. В останній Вацлав Сигізмундович навіть виступив одним зі співзасновників.
Талановита людина успішна в усьому
Робота Вацлава Мошинського відбилась і на його творчому доробку. У перші роки своєї роботи на телевізійній студії в Херсоні митець відкриває в собі талант режисера-документаліста. Завдяки цьому, а також браку кваліфікованих кадрів, він одну за одною випускає документальні стрічки.
Перший фільм Вацлава Мошинського «Тільки так» побачив світ 1962 року. Проте справжнім успіхом стала його стрічка «Завод, на якому я працюю» 1963 року. Стрічка розповідала про роботу Херсонського целюлозно-паперового заводу — вона показувала весь процес виготовлення паперу в Олешках. Саме завдяки цьому фільму відбулось перше включення херсонської телестудії в ефір всесоюзного телебачення.
Проте головною темою стрічок Вацлава Мошинського все ж стала наша природа — Дніпро, плавні, степи й, звісно ж, море. Про них він розповідав у таких фільмах, як «В степу під Каховкою», «Весняні етюди», «Назавжди з морем», «6 тисяч миль по Середземному морю на «Товариші», «Пісня мого міста».
Фото: photospilka.ks.ua
Після завершення роботи на телевізійній студії Вацлав Мошинський цілковито повернувся до свого хобі — художньої фотографії. 1999 року він почав й свою викладацьку діяльність у ХНТУ, де навчав студентів саме цього мистецтва.
У виставці, яку нині експонують в навчальному закладі, представлено роботи митця 1970-1980 років. Це чорно-білі фотографії, зроблені Вацлавом Сигізмундовичем переважно у його мандрах та подорожах, — портрети, пейзажі, документальні кадри та натюрморти. Роботи університету надала донька митця після його смерті — 31 березня 2019 року Вацлава Мошинського не стало.
Наші колеги із Суспільного випускали сюжет з відкриття виставки фоторобіт Вацлава Мошинського:
Давай дружити!
Підпишись наш 🍉Telegram-канал (там оперативні херсонські новини та інсайди) та на наш 🍉Instagram (фото, колажі, короткі цікаві тексти).
Ми тебе любимо❤️
