Херсонський зрадник та колаборант Кирило Стремоусов жодного дня не може прожити без брехні та маніпуляцій. Здається, патологічний брехун просто не уявляє, що можна казати людям правду — якою б гіркою для нього чи когось іншого вона не була.
Нам же тепер доведеться розвінчувати черговий брехливий вкид цього «неблогера», який він зробив на своєму каналі у Telegram 31 серпня.
Зауважимо одразу: політичні заяви про «Херсон — це роССія» та «роССія тут назавжди» ми вже навіть не беремо, тому що спростовувати таку маячню сенсу просто нема. Тим паче не одна наша публікація довела, що історія роССії та Херсона мають мало спільного.
Вертаємося до предмета сьогоднішнього розбору. 31 серпня о 19:19 Кирило Стремоусов на своєму іменному каналі у Telegram опублікував допис з поезією московитського поета Афанасія Фєта «Буря». Все було б добре, якби не одразу кілька «але». От їх ми й будемо розбирати далі.
По-перше, наведемо сам вірш в оригіналі — аби наші читачі зрозуміли, про що взагалі йдеться. Адже саме цей вірш і допоможе нам викрити брехню Стремоусова.
Свежеет ветер, меркнет ночь.
А море злей и злей бурлит,
И пена плещет на гранит —
То прянет, то отхлынет прочь.
Все раздражительней бурун;
Его шипучая волна
Так тяжела и так плотна,
Как будто в берег бьет чугун.
Как будто бог морской сейчас,
Всесилен и неумолим,
Трезубцем пригрозя своим,
Готов воскликнуть: "Вот я вас!"
Портрет Афанасія Фета 1882 року. Автор — Ілля РєпінФото: wikipedia.org
Кирило Стремоусов заявляє, що цю поезію Афанасій Фет написав... у Херсонській області. І це — перша брехня колаборанта! Наводимо пряму цитату:
«Поручик руССкої імператорської армії Афанасій Фет написав ці рядки 1854 року. Тоді він закінчував службу в Херсонській губернії й готувався до переведення до Петербурґу. Йшла Кримська війна. Підрозділ Фета дислокувався поблизу Чорного моря. Поет описує шторм поблизу берегів Херсонщини».
Майже нічого зі сказаного вище не відповідає дійсності. І зараз по пунктах ми розповімо, чому саме.
Починаємо ще з тексту безпосередньо поезії. Є в ній один цікавий і дуже важливий зворот: «и пена плещет на гранит». Як можна зрозуміти цей рядок? Звісно, тут нашій уяві малюється гранітна набережна або насип на узбережжі. Але не забуваймо, що Фет все ж поет. Дослідники його творчості зазначають, що під поетичним зворотом йдеться насправді про каміння та валуни Балтійського моря. Адже саме на Балтійському морі й було написано цю поезію.
Балтійський Порт (кліф Пакрі), малюнок 1840 року. Авторство приписують Елізабет РіґбіФото: wikipedia.org
І тут ми переходимо до заяв Стремоусова. Він правильно назвав дату написання поезії — 1854 рік. І саме це мусило б наштовхнути Кирила на те, аби хоч одним оком зазирнути в біографію Афанасія Фета. Адже він насправді в цей час перебував уже не в Херсонській губернії, а в місті Балтійський Порт. Нині це місто Палдіскі в Естонії. І тут варто зупинитися детальніше.
Афанасій Фет і справді проходив службу у Херсонській губернії. 1845 року після завершення Московського університету, де Фет вивчав спочатку юриспруденцію, а згодом — філологію та історію, його командирують до кірасирського Військового округу полку. Дислоковано його і справді було у нині вже неіснуючому місті Ново-Георгіївськ Херсонської губернії. На службу Фет поступив у чині унтерофіцера (нижчого чину офіцерських звань).
Ново-Георгіївськ (пізніше — Новогеоргіївськ) — це місто, яке розміщувалося у нинішній Кіровоградській області на березі річки Тясмин (неподалік від Кременчука). 1961 року місто Новогеоргіївськ було затоплено через спорудження Кременчуцької ГЕС. На час перебування у Ново-Георгіївську Афанасія Фета воно й справді входило до складу Херсонської губернії.
Фото: verstovka.net
Фото: poltava365.com
На наведених вище мапах ми бачимо, що відстань від Ново-Георгіївська, де перебував Афанасій Фет, до узбережжя Чорного моря доволі далеко. Виникають сумніви, що, перебуваючи на військовій службі, Афанасій Фет мав змогу відлучитися на кілька днів, а то й тижнів, аби відвідати чорноморське узбережжя. По-перше, тільки дорога в одну сторону забере щонайменше два дні, по-друге, після тривалої дороги хотілося б не кілька годин побути біля моря, а бодай кілька днів. Тож чи міг Фет описувати Чорне море? Навряд чи у ці часи...
Насправді не існує жодних доказів того, що Фет будь-коли бував на чорноморському березі. Принаймні, у період з 1845 по 1853, поки поет перебував на службі у Ново-Георгіївську. Так, до слова, поїхав з Херсонської губернії Афанасій Фет наприкінці 1853 — на початку 1854 року. Наведений вище вірш ним було написано вже за межами України.
А саме — в місті Балтійський Порт, куди його командирували вже в оберофіцерському званні до складу уланського Її Величності лейбгвардії полку. І саме про бурхливу природу Балтійського моря, на берегах якого розташовано це естонське місто, й було написано поезію «Буря».
І тут вертаємося до допису Стремоусова, в якому він стверджує, що Афанасій Фет брав участь у Кримській війні на території Херсонської губернії. І тут ми розуміємо, що неосвічений Стремоусов просто зачепився за факт з біографії Фета про участь у Кримській війні 1853-1856 років (за що того навіть було нагороджено бронзовою пам'ятною медаллю). От тільки назва Кримська війна не означає, що бої велися безпосередньо у Криму чи його околицях. Хоча і там також.
Афанасій Фет брав участь у так званій Балтійській кампанії, в ході якої московити обороняли захоплені на той час ними території у Балтійському регіоні від англійських та французьких військ. Точніше, — флоту. От тільки особливих зіткнень в районі Балтійського Порту не зафіксовано — головну увагу антимосковитська коаліція присвятила Кронштадту. А це означає, що дислоковані на вході у Фінську затоку московитські війська не справилися із поставленим перед ними завданням — обороняти свою столицю.
І так, саме в часи Кримської війни написано поезію «Буря», от тільки про зовсім інші «піну, що плещеться на граніт» та «шипучу хвилю». Але Стремоусов про це, напевно, не знає, або ж свідомо бреше.
Завершує свій допис Стремоусов словами про «безстрашність руССкого народу»:
«Ліричному герою поезії не страшно: буря, здається, лишень надає йому сил. А наприкінці він взагалі переводить все у жартівливий тон. Ми — воістину безстрашний народ. Й нинішні потрясіння минуть, як шторм на морі».
Останні два речення Стремоусов дає курсивом, неначебто натякаючи, що це також цитата з Фета. От тільки насправді це слова самого Стремоусова (або вкрадений ним вираз у когось іншого). Та варто звернути увагу на те, що поетичну мову Фета про Посейдона з його тризубцем Стремоусов сприймає за жарт.
От тільки далекий від поезії зрадник українського народу елементарно так і не зміг збагнути, що поет мав на увазі зовсім не свою власну безстрашність чи ґлузування над стихією. Він навпаки додає їй могутності, ототожнюючи бурю з «морським богом», який готовий вийти назовні й знищити усе, що відкриється перед його очима. Тобто, Фет підкреслює силу морської стихії, показуючи таким поетичним зворотом її готовність вийти за береги моря.
Наприкінці хотілося б звернути увагу безпосередньо на особистість самого поета — офіційно творця поезії «Буря» звуть Афанасій Афанасієвич... Шеншин. Але, надане йому прізвище Шеншин поет втратив ще в дитинстві через те, що виявився... байстрюком. Як так сталося?
Фото: biographe.ru
Достеменно відомо, що матір'ю Афанасія Фета є німкеня Шарлотт Елізабетт Беккер-Фьот з Дармштадта (земля Гессен). А от щодо особи його батька досі точаться суперечки. Московити наполягають, що справжнім батьком був Афанасій Шеншин, заможний орловський поміщик, суддя уїзду. Афанасій Шеншин був другим чоловіком матері поета, який спокусив заміжню жінку.
Зустріч московитського поміщика та Шарлотт Беккер-Фьот відбулася у все тому ж Дармштадті. Жінка була заміжня за засідателем місцевого суду Йоганном Петером Карлом Вільґельмом Фьотом. Від нього Шарлотт мала доньку Каролін Шарлотт Ґеорґін Ернестін Фьот 1819 року народження.
Сам Афанасій Фет народився 1820 року. А пошлюбилась його матір із Афанасієм Шеншиним 1822 року. І саме тому московитська церква надала майбутньому поету «звання» байстрюка, який офіційно був позбавлений спадку свого високопоставленого вітчима. Наразі заведено вважати, що справжнім батьком видатного московитського поета був все ж німець Йоганн Фьот. Попри те, що на Московії цього так й не визнали.
Звісно і не визнають, адже як тоді пишатися талантом людини, приналежність якої до їх «великоруССького миру» викликана лише вихованням, але аж ніяк не кров'ю і спадковістю? Тому і прізвище поета було спотворене — замість Фьот його називають Фет. Тому і заявляють, що це не прізвище, а псевдонім. Та й батьком його називають постійно саме московита Афанасія Шеншина. А, ну так, звісно ж, матір Афанасія Фета офіційно на Московії звуть Єлізавєта Пєтровна Шеншина...
То що, читайте російських класиків?..
Давай дружити!
- Підпишись на наш Telegram-канал: там — оперативні херсонські новини та інсайди
- Наш проєкт, присвячений новинам українського Криму: Кримська бавовна
- Наш Instagram: фото, колажі, короткі цікаві тексти
- Наш Youtube: подкасти, цікаві відео з Херсона та про Херсон
- Підтримати нас можна на PayPal [email protected]
Ми тебе любимо!
